Як Давид побив Голіафа

Суботній бій за чемпіонський пояс WBA став ще одним доказом того, що дивізіон суперваговиків зараз переживає неабияку кризу. Хай скільки опоненти братів Кличків нарікають на обережну тактику ведення бою українцями, але ніхто не заперечить, що Віталій і Володимир є справжніми чемпіонами, і їхні перемоги — впевнені й повноцінні. А от розрекламована дуель Девіда Хея та Миколи Валуєва зовсім не нагадувала зустріч лідерів когорти «супертяжів».

Люди й манекени

«Бій Давида проти Голіафа» — під такою вивіскою організатори намагалися привернути увагу глядачів до поєдинку між відносно невеликим Хеєм та гігантом–«філістимлянином» Валуєвим. Рекламний трюк удався: лише в Німеччині за цим видовищем стежило більше восьми мільйонів телеглядачів. Не було вільного місця й на восьмитисячній арені в Нюрнберзі.

Титул чемпіона WBA російський «Звір зі Сходу» отримав більше року тому, коли переміг Джона Руїза. Що цікаво, саме проти американця пуерто–риканського походження Валуєв міг би вийти на ринг і в майбутньому, якби здолав Хея. Адже саме Руїз зараз є претендентом номер один на пояс цієї версії. В андеркарті центрального бою суботи Джон здолав технічним нокаутом у сьомому раунді турка Аднана Серіна.

Попри те, що Валуєв провів останні поєдинки не надто вдало, зокрема ледь не програв 46–річному (!) Евандеру Холіфілду під час минулорічного захисту титулу, більш вірогідним переможцем у бою проти Хея виглядав саме він. Британець до цього не проводив поєдинків із серйозними суперниками, а їх відсутність намагався компенсувати довгим язиком та скандальними витівками. Якщо перед нездійсненними боями проти Кличків він демонстрував колажі з відрізаними головами українських братів, то перед зустріччю з Валуєвим відбив голову картонному манекену з обличчям росіянина.

Як слон і моська

Утім на рингу Хей засвідчив, що таки недарма пройшов важкий шлях рейтингових поєдинків. Швидкі ноги дозволяли Девіду легко тікати від 213–сантиметрового гіганта (англієць на 23 см нижчий), який зі стартового раунду «окупував» центр рингу. Якщо російський підопічний Дона Кінга і діставав претендента, то Хей легко витримував удари. А взагалі темношкірий претендент тримався на великій відстані від неповороткої «людини–гори».

Цікаво було спостерігати за атаками Хея: він настрибував на Валуєва, як мисливський собака на ведмедя. «У мене буде неприємний суперник. Він виходить на ринг із волохатими грудьми, волосся на ньому сплутується — це огидно», — казав Девід перед боєм. Він справді уникав клінчів, але, ясна річ, не з гігієнічних, а тактичних міркувань.

Попри обопільну кволість ударів, бій таки міг завершитися достроково — щоправда, в останньому, 12–му, раунді. Девід нарешті дістав голову суперника доброю «двійкою», і Микола потрапив у «стоячий нокаут». Але таки встояв — аби за кілька хвилин дізнатися про свою поразку за очками.

«Промоутером Валуєва є Дон Кінг, тому судді будуть на боці Кінгового протеже», — говорив перед цією зустріччю Віталій Кличко. І помилився: двоє з трьох членів суддівської бригади присудили перемогу претендентові, один зафіксував нічию — 114:114, 116:112, 116:112.

Українець же вболівав за слов’янина (щоправда, на відстані — у зал Віталій і Володя не прийшли): у разі перемоги Валуєва об’єднавчий чемпіонський поєдинок міг бути не за горами. Тепер же мрія Кличків зібрати всі чотири найпрестижніші чемпіонські пояси дещо віддалилася.

«У Валуєва найміцніше підборіддя в історії боксу. Він витримав стільки моїх ударів», — не без звичної хвалькуватості прокоментував бій Девід Хей. А ось позбавлений пояса росіянин поскаржився: «Це був не поєдинок, а легкоатлетичний марафон. Це і близько не нагадувало бокс».

А ТИМ ЧАСОМ...

В андеркарті бою Валуєва й Хея український суперважковаговик Тарас Біденко в рейтинговому поєдинку поступився фінові Роберту Хеленіусу. Їхню сутичку зупинили після третього раунду, коли українець зазнав розсічення брови.

Вийшов у ринг і екс–чемпіон світу в надважкій вазі за версією WBO білорус Сергій Ляхович — йому знадобилося лише дві хвилини, аби нокаутувати американця Джеремі Бейтса.