Михайло Сендак. (з сайту «Львiвської газети».)
До вівторка останній сніг у Львові розтанув, і з-під снігу зійшли... ні, не молоді паростки цьогорічної травички, а листівки. «Захисти демократію!» — закликали вони звідусіль — з кожної стіни, де ще лишалося хоч трохи місця, щоб притулити лист паперу невеликого формату. Від тих, хто прагнув захистити демократію та відчував у собі бажання відгукнутися на цей заклик, вимагалося одне: прийти у вівторок зранку під стіни обласної ради та взяти участь у пікеті на підтримку голови облради Михайла Сендака. Втім це дещо звужене завдання: йшлося, звичайно, не про одну особу, а про пошук виходу з тієї ситуації, яка склалася з вини «есдепеушної» фракції Львівоблради з пишною та претензійною назвою «Соціальна справедливість».
Про протистояння у Львівоблраді «Україна молода» писала вже неодноразово. Якщо подати у кількох тезах усю історію конфлікту, то виглядатиме вона наступним чином. Фракція «СС», яка на початку свого існування складалася з трьох або чотирьох шанувальників справедливості, з часом змогла дещо наростити м'язи, залучивши до своїх лав іще з два десятки депутатів. Методами есдеки не гребували жодними: у хід ішли погрози, підкуп, шантаж. Сколотивши у такий спосіб свою команду, соціал-демократи об'єднані заявили, що збиратимуть підписи за відставку голови облради Михайла Сендака — одного з небагатьох керівників подібного рівня, хто вперто (на їхню думку!) відмовляється від співпраці з СДПУ(о) та владою, яку вона уособлює.
Проте ідея зі збором підписів розвалилася, як картярський будиночок, і цей козир використаний есдеками так і не був. А оскільки провладні структури програвати не вміють і не люблять, вони придумали інший спосіб тиску на Сендака. Або він добровільно йде у відставку, поставили вони ультиматум, або ж фракція «Соціальна справедливість» блокуватиме роботу облради доти, доки цей орган не буде розпущений через свою недієздатність. При цьому наявність великої маси нерозв'язаних неполітичних питань есдеками, певна річ, до уваги не бралась. Відтак остання сесія облради зібралась на своє засідання 23 грудня минулого року, після чого пауза у роботі депутатів затягнулася до 30 березня.
Як чинитимуть есдеки, до яких дій вони вдаватимуться у день відновлення роботи сесії, ніхто напевне не знав. Говорили лише про їхній намір скликати своїх прихильників під стіни облради, аби було що протиставити опозиційному пікету, учасники якого тримали, зокрема, плакати «Медведчуків — геть з Львівщини!». Як не дивно, але «медведчуки» (якщо застосувати множину цього слова до членів фракції «СС») цього разу таки справді вирушили з Львівщини геть — здебільшого у відрядження, в яких раптово виникла гостра потреба. Тож місця депутатів від «Соціальної справедливості» у сесійній залі лишались порожніми. На засідання прийшли обласні «нашоукраїнці», а також кілька членів фракції «Ділова Львівщина». Кворуму, таким чином, не було, і сесія перейшла в режим роботи у постійних комісіях.
Однак оскільки подібний порядок речей не може тривати довго, оскільки з ситуації, що склалася, треба шукати вихід, голова облради Михайло Сендак заявив про наступне. Він звертатиметься до спікера Верховної Ради Володимира Литвина з проханням розпустити, як це передбачено Законом «Про місцеве самоврядування», чинну обласну раду та оголосити дострокові вибори до цього органу. В тому, що цього разу до облради пройдуть гідні та відповідальні люди, особисто Сендак не сумнівається. Тому навіть вважає день, коли «нашоукраїнці» прийняли подібне рішення, своєрідним днем їхньої перемоги.
А про те, яким був цей день з усіма його очікуваннями, прогнозами та роздумами, читач «УМ» може дізнатися з коментарів, даних місцевими депутатами та депутатами Верховної Ради. На запитання, що змусило останніх залишити столичні терени, Ігор Осташ («Наша Україна»), приміром, зазначив наступне: «Дивлюсь на своє перебування тут як на свій громадянський обов'язок, бо я і виборець (все моє свідоме життя пов'язане з Львівщиною), я і депутат. Адже те, що зараз відбувається в облраді — це маленький зліпок з Верховної Ради, де мажоритарників або шляхом підкупу, або шляхом маніпуляцій з посадами, або погрозами зганяють у провладні фракції. А тут така фракція ще й у дуже красномовну абревіатуру складається — «СС»... Думаю, що Львівщина — це той полігон, де відпрацьовується схема «перевиховування» неслухняного регіону. Таких регіонів в Україні зараз кілька — Мукачів, приміром, а також Донецьк, де нещодавно були вибори, наступним таким полігоном стане, напевне, Одещина (там так само проходитимуть довибори)... Дуже типово для себе діє зараз СДПУ(о), але влаштувати їй переворот у Львівській області самі люди, думається, не дозволять. Переконаний у тому, що за умов наступних виборів (якщо ця облрада буде розпущена) люди не пустять до ради жодного есдека, тим більше, якщо буде прийнято закон про вибори на пропорційній основі, в тому числі й до обласних органів влади».
«Ми очікували, — говорить колега Осташа Тарас Стецьків, — що депутати, які висловлюють недовіру Сендаку, прийдуть на сесію, порушать це питання, і воно буде вирішене у передбаченому регламентом порядку. Більше того, на останній прес-конференції голова облради запропонував і Сергію Медведчуку, і депутатам його фракції прийти на сесію, і якщо їм щось не подобається — порушити це питання. Але сьогодні на сесії їх не буде. За нашою інформацією, Сергій Медведчук перебуває в Австрії, голова фракції «Соціальна справедливість» пан Дума також у відрядженні, і таке враження, що вони просто побоялися прийти. Бо зрозуміло, що вони не набирають достатньої кількостi голосів, щоб відсторонити голову обласної ради, і у зв'язку з цим вони просто втекли з сесії. Більше того, коли ми, «Наша Україна», заявили про мітинг під стінами облради, вони тут же сказали, що проводитимуть альтернативний мітинг, і пообіцяли привести кілька тисяч людей, але на тому місці, яке їм відведено (міліція розвела демонстрантів на дві сторони) практично нікого нема. Ми це розцінюємо єдино як втечу, як боягузство. Це все показує, якою є ціна і словам Медведчука, і його впливу».
«Сьогодні стільки болючих проблем, і на Львівщині зокрема, а тут есдеки бавляться якимись кадровими питаннями. Вони штучно блокують роботу обласної ради, якій зовсім не бракує, скажімо, інтелекту абощо для нормальної праці... Просто комусь необхідно ввести на Львівщині надзвичайний стан чи щось подібне. Якщо таке станеться, я буду першим, хто скаже, що терпець мені нарешті урвався», — зазначив Володимир Яворівський («Наша Україна»). А ще більш радикально налаштований Степан Хмара (БЮТі), який назвав Соціал-демократичну партію (об'єднану) «злочинним угрупованням, що вважає себе партією». «Це угруповання, — заявив він, — налаштоване на те, щоб за всяку ціну зашкодити Львівщині брати участь у загальноукраїнських революційних процесах. Саме тому есдеки почали з блокування роботи облради, аби лише показати, що вони тут верховодять, що в їхніх руках — ключ від усіх проблем і що без їхньої участі депутатський корпус не здатний ефективно виконувати свої функції як орган місцевого самоврядування... Що буде далі — побачимо, все залежатиме від активності людей».
Щодо активності людей, то деякою інформацією з цього приводу поділився з «УМ» Василь Пазиняк (депутат облради, фракція «Наша Україна»): «Ми маємо інформацію про те, — каже він, — що зараз на виїзді з районів затримали всі автобуси, які їхали сюди, до Львова, задля підтримки наших вимог — відкрити і провести нормальну сесію. Отже, автобуси затримані, у водіїв вилучені права. Люди сюди не змогли дістатися, і про це вже є сім повідомлень. Невідомо, звісно, за чиєю вказівкою це все зроблено, ми можемо тільки здогадуватися... А взагалі ми розраховували мінімум на сім тисяч осіб, а може, й ще більше — принаймні подавали заявку на таку кількість людей».
«Люди сьогодні за власним бажанням виїхали на те віче, яке проводиться під стінами обласної ради, — коментує Петро Олійник («Наша Україна»). — Виїжджали вони щонайменше з двадцяти районів Львівщини та місць обласного підпорядкування. Львівське представництво блоку «Наша Україна» вчасно подало відповідну заявку, проведено засідання у Львівській обласній раді за участю представників правоохоронних органів, тож усе було погоджено заздалегідь. Проте у Городоцькому та Мостиському районах автобуси зупинили, номери з них зняли, а права водіїв вилучили. Надiйшла команда не випустити жоден автобус — такого не було навіть за совєцьких часів... І це після усіх розмов з керівництвом Львівського УМВС, після моєї особистої 45-хвилинної розмови з паном Сендегою — главою Львівської держадміністрації, місцевим «гарантом» Конституції...»
Олег Канівець (депутат облради, фракція «Наша Україна») додав наступне: «Сьогоднішнє пленарне засідання зірване, і всі ми бачимо, якими силами. Як депутат я хочу висловити своє величезне обурення діями депутатів iз «Соціальної справедливості» та їхніх керівників, бо сьогодні ми всі мали розглянути дійсно робочі господарські питання. Їх, що ж, не треба розв'язувати? Ось справжнє лице «Соціальної справедливості», і сьогодні всі виборці, вся Львівщина повинна знати, хто є тут деструктивним елементом».
У розвиток цього депутат Верховної Ради, «нашоукраїнець» Олег Тягнибок відзначив таке: «Я також глибоко обурений тим, що есдеки зірвали таку важливу сесію, особливо після того, як було оголошено порядок денний. Думаю, що необхідно надрукувати у львівській пресі, оголосити через радіо чи телебачення список тих депутатів, які зірвали проведення сьогоднішньої сесії». А в порядку денному тим часом стояли, зокрема, питання про виконання соціально-економічної програми за 2003 рік, про виконання бюджету, про загальнодержавне пенсійне страхування тощо, поінформував заступник голови обласної ради Ігор Держко.
За підсумком усього почутого і побаченого «Україна молода» звернулася до голови обласної ради Михайла Сендака.
— Ви вважаєте ваш сьогоднішній крок — намір звернутися до парламенту щодо розпуску обласної ради — єдино правильним?
— Складно сказати, яке з можливих рішень було б стовідсотково правильним. Ситуація склалася не так, як кожен з нас очікував... Адже з боку Медведчука були офіційні заяви: або Сендак з власної волі напише заяву про відставку, або ми будемо бойкотувати сесію, щоб зрештою розпустити обласну раду. Я стосовно відставки тоді порадився з колегами (як з «Нашої України», так і з «Ділової Львівщини»)... Вони сказали: «Ні в якому разі, якщо ти напишеш заяву, то будеш зрадником». Відтак я скликав прес-конференцію і сказав, що сам заяву не писатиму ніколи, проте готовий піти на таємне голосування, і якщо сесія збереться, якщо буде кворум, тоді я запропоную голосувати за довіру голові обласної ради в таємному режимі. До цього я, власне, був готовий сьогодні. Я хотів поставити питання: бути мені головою чи не бути. Вчора ввечері мені повідомили, що кворум збереться, бо на додачу до депутатів «Нашої України» мали намір прийти на сесію десь близько 18-20 депутатів від «Ділової Львівщини». Але есдеки вчасно задіяли свої важелі, і депутати не прийшли...
— А ви переконані в тому, що есдеки були не зацікавлені, щоб сьогодні за наявності кворуму провести таємне голосування про недовіру вам?
— Вони спочатку були настільки впевненими, коли почали збирати підписи. За якийсь місяць їх кількість у фракції зросла до 28 осіб. А сталося це так. Людям говорили: або ви пишете заяву про вступ до СДПУ(о), або попрощаєтесь зі своїми посадами. Я, звичайно, розумію: у кожного сім'я... От так і сталося, що з дня на день у них зростав список тих, хто хотів моєї відставки. Проте коли необхідні голоси у них вже були, питання про позачергову сесію та про недовіру мені есдеки так і не порушили. Про що це говорить? Про те, що есдеки зовсім не впевнені у тому, що за умов таємного голосування більшість «їхніх» людей проголосує проти Сендака. До мене підходили депутати і казали, що у таємному голосуванні вони ніколи цього не зроблять. Це була явна поразка есдеків. Що їм лишалось? Ну, дали вони так само заявку про пікетування обласної ради... Але ж ніхто не прийшов, бо все, що вони можуть, це — привести учнів технікумів або ж зігнати податківців.
— Якщо Верховна Рада проголосує за розпуск Львівської обласної ради, ви втратите посаду голови, ось і вийде по-медведчуківськи: Сендак не буде більше керувати облрадою. То в чому ваша сьогоднішня перемога над есдеками?
— Я буду виконувати свої обов'язки голови обласної ради, як і кожний депутат, до наступних виборів. А після розпуску я маю право балотуватися до ради, як і всі інші — ми всі станемо у рівні умови. А скільки прийде есдеків до обласної ради — це ми побачимо.
— Есдеків було мало в обласній раді і після виборів-2002 — всього лише четверо осіб. Так, вони перетягували ковдру на себе різними методами, в тому числі і зовсім негідними, але де гарантія, що цього не станеться і після нових виборів?
— Звісно, все передбачити неможливо. Але за умов розпуску облради увага була б зараз прикута винятково до виборів місцевого масштабу, а не до виборів у парламент, як це було у 2002 році. Тепер виборець буде інакше придивлятися до депутата: хто він, що він, звідки він взявся... Вдруге певні ігри вже не пройдуть. Це буде уроком для всіх нас, для всієї України, тим паче перед президентськими виборами. Переконаний, що я особисто і моя команда переможе есдеків у будь-якому районі Львівщини.
— Ви згадували про намір зустрітися з Володимиром Литвином з приводу внесення до порядку денного сесії ВР питання про розпуск облради. Коли така зустріч відбудеться?
— Наразі я повертаюся до Києва у лікарню (я прохожу курс лікування), звідти переговорю з помічниками Литвина. Власне, я вже мав розмову з ним на цю тему. Литвин обіцяв поінформувати про ситуацію довкола облради Президента.
— Ви пояснили вибір місця вашого лікування (йдеться про Київ) тим, що ви, безумовно, довіряєте всім ескулапам, але зі столичними вам якось безпечніше. Ви справді вважаєте, що ваше життя у небезпеці до такої міри?
— Принаймні погрози йдуть відкрито. Моєму зятю відкрито говорять, щоб він мене попередив: мене все одно застрелять. І при цьому джерелом інформації називають оточення вiдомого «об’єднаного». Ну то вони, значить, щось таки планують... І тому лікуватися я буду у Києві, бо там немає такого тиску. Тут же можна отримати один «невдалий» укол, і все...
— Але спочатку «люди з оточення Медведчука», як писала, зокрема, «Українська правда», пропонували вам роботу в Києві...
— Я повертався до себе в Дрогобич, вийшов з машини, до мене — двоє таких хлопчиків, дуже ввічливих. «Можна, — питають, — з вами переговорити?». «Ми, — кажуть, — за дорученням такого-то... Ви маєте поїхати до Києва, там вам запропонують те-то й те-то. Але якщо ви цього не зробите, то для початку буде звільнений ваш син. (А він працює в обласній прокуратурі). А після цього буде наступний крок: вас заарештують. Буде таке рішення. Так що думайте...». Після цього вони попрощалися, та й поїхали. Я навіть не можу мати до них якихось претензій, вони всього лише передали те, що їм наказали...
— До речі, щодо сутi «наїзду» на вас. «Україна молода» вже писала про те, що вас обвинувачують у порушеннях законодавства при приватизації одного автотранспортного підприємства. Наразі ваша справа має якийсь розвиток?
— Я навіть написав звернення на ім'я, зокрема, Олега Сала (керівника УМВС у Львівській області. — Авт.) з проханням ознайомити мене з матеріалами кримінальної справи. Я повинен знати, що це за справа, тому й прошу надати мені копію. На сьогодні я нічого нi від кого не отримав. Знаю достеменно, що працівники правоохоронних органів разом з податківцями об'їжджають квартири акціонерів того підприємства і вимагають: «Пиши заяву, що Сендак у тебе силою відняв твої акції». Вони навіть пропонують за таку заяву гроші — мені про це потім повідомляють люди...
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
