Сорос як лакмус

      Невже це саме та людина, яку звинувачують у творенні революцій, ініціюванні державних скандалів і поваленні режимів? Стоячи поряд із чи не найодіознішим благодійником, фінансистом і мультимільярдером Джорджем Соросом, який без жодних ознак мільярдерської пихи спілкувався з кожним, хто до нього підходив, — від журналістів і найдрібніших «грантожерів» фонду «Відродження» до президентського зятя й чи не найбагатшої людини України Віктора Пінчука, у демонічні розповіді про американського філантропа й справді було складно повірити. Особливо після того, як Сорос, чарівно посміхнувшись, поскаржився на те, що його не любить російський президент Путін, і відмовився критикувати Джорджа Буша: мовляв, ні до чого виносити сміття з хати — американського президента треба «розбирати» в Америці, а в Україні є інші об'єкти для критики.

      Поспілкуватися із Соросом безпосередньо мали нагоду ті щасливці, котрим поталанило потрапити на виступ мецената перед громадськістю й представниками влади увечері того важкого для містера Джорджа дня, коли його облили майонезом «братчики» Дмитра Корчинського і приймав у своїх покоях Президент Кучма. Як не закликали організатори цієї зустрічі всюдисущих журналістів розпитувати високоповажного гостя лише по темі (промова Сороса стосувалася питань розширення Європи), представники преси цікавилися зовсім іншими питаннями. І містер мільярдер на них слухняно (вже вкотре протягом свого візиту в Україну) відповідав. Так, він розповів панові Кучмі про ті неподобства, які виробляє його Адміністрація. І, як з'ясувалося, відкрив українському гарантові очі на те, що в його державі існують якісь «темники». Л. Д., за словами американського гостя (виголошено з наївно-щирим виразом обличчя), був цим фактом «дуже здивований» (у залі — гучний сміх і оплески). Але пообіцяв розібратися.

      У самого ж Сороса «темники» викликали захват. Не сам факт їх існування, звісно, а оригінальний термін. «Досі я ніколи не чув цього слова, — зізнався пан Джордж, — але коли повернуся додому, обов'язково його вживатиму. Бо й у наших мас-медіа є така практика...» Отакої! Виявляється, суто український (об'єднаний) винахід уже перекочував за океан! Що то значить, вчасно не запатентувати знахідку. До речі, у самого Сороса походження наших «темників» сумнівів не викликає: «Звісно, ці вказівки походять з офісу пана Кучми», — переконаний фінансист, хоча при цьому все одно не виключає, що сам Президент про них не знає. «Очевидно, що хтось просто перевищив свої повноваження», — констатував містер меценат.

      Але попри всю свою доброзичливість «брехня, яку розповсюджують українські телеканали», Сороса образила. Не те, щоб це було щось особисте — пана Джорджа просто дивує, що після всього, зробленого ним для розбудови громадянського суспільства в Україні, громадськість отримує неправдиву інформацію. Тому американець вимагатиме від телеканалу «Студія «1+1» надати йому можливість спростувати наклепи, старанно вихлюпнуті на голови нечисленних глядачів горезвісної програми «Проте». «Я попрошу «1+1» надати мені, згідно з українським законодавством, рівнозначний за часом ефір для спростування брехні, яка прозвучала в «5-хвилинці ненависті», — запевнив Сорос журналістів, продемонструвавши відмінне знання нашої неофіційної телетермінології.
      Можливо, облитий не лише майонезом, а й брудом філантроп свого таки доб'ється. Бо збирається донести всі подробиці «дивного прийому» до вух американського власника «плюсів» Роналда Лаудера. Звісно, після повернення до Нью-Йорка. «Мені дивно, що «1+1» дає ефір людині, яка контролює групу хуліганів», — сказав Сорос, маючи на увазі ведучого програми «Проте» Дмитра Корчинського. Судячи з усього, на Лаудера чекає вельми неприємна розмова...

      Але досить про сумне. Адже в Україні є не лише продажні телеканали і їхні господарі, читай  — безсовісні олігархи, які сидять у президентській Адміністрації і їх (телеканали) контролюють. А є ще й олігархи... хороші. Скажімо, Віктор Пінчук, якого Джордж Сорос назвав «українським філантропом». Перед тим побідкавшись iз приводу невеселої долі таких же «хороших», найпрогресивніших російських олігархів, яких влада РФ не любить і цькує, на відміну від «своїх», «приручених» багатіїв. Може, американський візитер на щось натякав?

      Та навряд. Навряд чи Віктора Пінчука повинна хвилювати його доля, адже поки що при владі улюблений тесть, а про своє майбутнє, коли часи можуть змінитися, «філантроп» потурбувався не лише у фінансовому плані. Добро, тобто благодійність, завжди повертається добром. Недарма ж на фуршеті після офіційного спілкування із Соросом подружжя Пінчук-Франчук виглядало таким щасливим — до весни й кохання, вочевидь, додається й упевненість у тому, що все буде добре. Цікаво, чи є така впевненість у іншого, «нехорошого» олігарха, котрий сидить над паперами у гарантовій канцелярії? Принаймні наслідки візиту американського мільярдера Джорджа дають підстави в цьому сумніватися. Ось як почне Кучма розбиратися з тим, що накоїв його адміністратор...