«На узбіччі знак «тут був асфальт»: рецензія на збірку «Виднокрай» Тараса Федюка
Поетичні книжки зазвичай іменують збірками. >>
Романтична сукня — літо–2010. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)
Продовжуючи традицію показувати свої колекції поза рамками українського тижня моди і в найстатусніших місцях Києва, дизайнерка Айна Гасе у середу в готелі Intercontinental представила колекцію прет–а–порте сезону весна–літо–2010. Дивлячись на святково вбраних жінок з «ядерними грибами» парфумів навколо себе, не хотілось вірити, що за мармуровими стінами і кришталевими люстрами чатує хижий грип і діє карантин, тільки захисна маска голови Держкомпідприємництва Олександри Кужель нагадувала про інформпривід №1. Оскільки маски ще й заважають насолоджуватися фуршетом — пити вино, заїдати сирами, фруктами й круасанами, мигдалевим печивом, — київські модниці їх і поготів проігнорували. У кулуарах подейкували, що на Міланський тиждень моди, куди Айна Гасе протоптала доріжку минулого року, дизайнерці завадила потрапити фінансова криза. Шкода, бо два сезони, впродовж яких Айна завойовувала одну з модних столиць світу, не достатньо для запам’ятовування нового імені, а стабільність участі у престижних професійних виставках і тижнях прет–а–порте українським дизайнерам дається ще дуже важко.
Зате з колекції було видно, що готувалася Айна фундаментально, для Мілана — хороші, дорогі, не випадкові тканини, авторське взуття і сумки, розроблені спеціально для колекції, в партнерах — відомий французький ювелірний дім. Заявлена тема — арт–нуво — очевидно і не претендувала на концепцію, втім концептуальні колекції — у наших дизайнерів не в пріоритеті, а Гасе завжди вміло балансує між трендами, актуальним європейським мейнстрімом і необхідною для слов’янських жінок дозою жіночної романтичності. Головний предмет гардеробу на весну–літо–2010 у Айни Гасе, як і у більшості європейських і вітчизняних дизайнерів — сукня. У колекції були й трикотажні сукні, виготовлені за спеціальними італійськими технологіями, — ажурні, на тонких бретелях, жіночні, і пластичні сукні–міді з джерсі — правильно драпіровані, і шовкові в підлогу — з натяками на 20—30–ті роки, декольте з запахом, занижена лінія талії, окремий міні–блок — сукні–туніки, і сукні–міді лаконічного силуету з мінімальними архітектурними деталями, і чорні сукні, і навіть одна — «привіт Лілії Пустовіт», і парочка «золотих». От шовкові сукні кольору топленого молока з квітковим принтом в коричнево–бежевих тонах і лаконічні сукні красивих зелених кольорів з ефектом деграде сміливо можна зарахувати до удач дизайнерки, вони модні, непретензійні й елегантні. Крім суконь, Айна Гасе показала комбінезони, які перекочували і в наступний сезон на правах must have, міні–шорти, піджаки із заколотими фрачними «хвостами», блузи з капюшонами, ліричні топи на тонких бретелях, класичні брюки середньої ширини.
Декоративні шнури і квітковий орнамент на сукнях та квітково–листковий декор на сумках (до речі, в декорі використані елементи різьблення по дереву) — ще один привіт арт–нуво. Плюс актуальна, «запорошена», декадентська кольорова гама — стриманий беж, насичений шоколад, вицвілий бузок, бліда зелень і яскравий пляшковий. Образ жінки — трохи втомленої полуденним сонцем, трохи вчорашнім балом мешканки «дворянського гнізда», чуттєвої і свідомої своєї цінності — є контрапунктом до образу сильних духом, стрімких, застебнутих на всі ґудзики і підперезаних ледь не військовими пасками жінок зі світових подіумів. Втім Айна Гасе знає таких жінок не з чуток, недарма вона шила одяг для Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко, і на власні очі бачить те, чого їм не вистачає.
На показах Гасе завжди в повітрі бринить флер інтриги — існує ймовірність, що сама Юля сяде в першому ряду, але ні Юлі Володимирівни, ні її доньки Жені в Intercontinental не було, натомість прийшли власниця luxury–бутіка Villa Gross Олена Литвин, акторське подружжя Сумська—Борисюк (старша донька Сумської Антоніна Паперна дефілювала по подіуму), Мурат, чоловік Ані Лорак, дизайнери Тарас Краскін, Юрій Варивода, Діана Дорожкіна, Оксана Караванська, бізнесмен Олександр Онищенко з моделлю Сніжаною Онопкою. До речі, ходять чутки, що після кутюрної колекції Елі Сааба Онищенко збирається показати в грудні в Києві кутюрну колекцію Джона Гальяно. Як все–таки стимулює бізнесменів дружба з моделями...
Поетичні книжки зазвичай іменують збірками. >>
Про середнє Побужжя (південне й північне Підляшшя, а також Берестейщина), яке зараз належить двом державам — Польщі й Білорусі, пересічний українець мало знає. >>
Яблучний шедевр створила команда школярів 11 класу Новопетрівський ліцей Великомихайлівської селищної ради Одеської області , члени Молодіжної ініціативи "Руки молоді" разом із класним керівником Лілією Березовською. >>
Наказ щодо чотирьох пам'яток у місті Кам'янка Черкаської області, що не підлягають занесенню до реєстру об'єктів культурної спадщини, видало Міністерство культури та стратегічних комунікацій. >>
У Черкасах відкрили центр гончарства для ветеранів війни, родин загиблих, безвісти зниклих, колишніх полонених, а ще для літніх людей, осіб з інвалідністю. >>
Київське видавництво «Ніка-Центр» далі наполегливо ознайомлює нас зі зразками сучасного єгипетського письменства: вийшли третя й четверта книжки серії «Арабські історії». >>