Вірус грубих помилок

06.11.2009

Андрій ФОМЕНКО

Шевченко забив 15–й м’яч у ворота «Інтера» за свою кар’єру, але «Динамо» програло. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА.)

«Екватор» групового турніру команди квартету F перетинали в умовах, далеких від «жарких» асоціацій із цим словом. Та це жодним чином не позначилося на перебігу подій в обох поєдинках — домінували команди з теплих країв. Утім казанському «Рубіну» вдалося вистояти проти натиску «Барси», яка пережила шок уже самим перельотом із «плюс 20» в «мінус 7». А от київське «Динамо» вдома вкотре наступило на старі граблі, пропустивши вирішальні м’ячі під завісу двобою з «Інтером». Попри це, в групі, де виступають не просто чемпіони своїх країн, а й поточні лідери національних першостей, ще нічого не вирішено — розв’язка настане за місяць, в останньому турі.

Грип і футбол

Нинішній осінній Київ більше лякав власних співгромадян, ніж гостей із Італії. «Мені платять гроші за те, що я треную команду, а не переймаюся тим, хто й де ходить у масках», — у своєму стилі жорстко відповідав на запитання перед матчем тренер «Інтера» Жозе Моуріньйо.

Кияни виявилися менш готовими до несприятливих умов. І якщо холодну погоду можна було передбачити (за годину до гри табло на майдані Незалежності показувало «мінус 2»), то вірусної епідемії та пов’язаних із цим чуток не очікували. Тому й повертали квитки в каси, а «бариги», замість традиційного перепродажу перепусток удвічі чи втричі дорожче, змушені були «зливати» їх за номіналом або навіть дешевше. Та все ж стадіон поступово заповнився майже вщерть, причому всім охочим на входах до секторів видавали захисні маски. А «спортивний» міністр Павленко перед матчем жартував: імунітет нації має підняти насамперед перемога «Динамо».

Змарновані сподівання

Початок поєдинку надихнув публіку на приємні очікування. Господарі, впоравшись із хвилюванням і певним хаосом у діях, непогано тримали м’яч. Хоча пізніше відсоток володіння ним сповз із 55 до 40. До речі, майже не поміченим виявися факт, що в основному складі «біло–синіх» вийшли аж шестеро українців — в останні роки це дивина.

Гол Андрія Шевченка, перший для нього в єврокубках після повернення до Києва, втілив сподівання вболівальників у реальність. Наш сьомий номер красивим навішеним ударом спрямував «снаряд» «за комірець» голкіперові Сезару. На жаль, ця спроба стала єдиним влучним «пострілом» киян у площину воріт «інтеристів» за всі 92 хвилини.

Другий тайм для прихильників «Динамо» перетворився на справжній фільм жахів. Заміни в лавах гостей активізували їхні дії, тоді як господарі втратили контроль над грою. Валерій Газзаєв явно затягнув із замінами, використавши в підсумку лише одну, хоча публіка ледь не хором вимагала зняти з поля втомлених Мілевського та Ярмоленка ще на початку другої половини. Гольові моменти біля володінь українців раз по раз змушували глядачів хапатися за серце.

До певного часу Ето’О, Міліто й Балотеллі пробачали огріхи Богушу й захисникам. Та під завісу поєдинку Дієго Міліто скористався черговим провалом у центрі оборони: аргентинський форвард зрівняв рахунок, спіймавши Богуша на протиході. А розв’язка настала, коли наш воротар не зафіксував м’яч після доволі не сильного удару, а голландець Снайдер виявився прудкішим за повільних захисників. Щоправда, повтор підтвердив, що Міліто при першому добиванні перебував у положенні «поза грою». Та вже нічого не зміниш — після восьми матчів без виграшів із «Інтером» в Суперлізі Моуріньйо нарешті переміг, а «Динамо» сповзло на останню позицію в групі. Утім можливості для реабілітації у киян ще будуть.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПО–ДИНАМІВСЬКИ

Попри те, що заздалегідь було відомо, що на матч приїдуть чиновники з УЄФА, українські горе–вболівальники не втрималися від чергових провокацій. Цього разу фаєри на трибунах не горіли, зате «проявилися» димові шашки. А в другому таймі на поле вибігли двоє фанатів, яких проґавили сотні стюардів і майже півтори тисячі міліціонерів. Пізніше деякі «розумники» кидали на поле пляшки — з однією з них Станкович бігав за... арбітром, вимагаючи звернути увагу на неподобство.

Шкода, що європейські гості не побачили, як через брак туалетів глядачі в перерві справляли малу нужду просто на купу піску поблизу однієї з трибун. А стражі правопорядку за цим лише мовчки спостерігали.

ПІСЛЯМОВА

Валерій Газзаєв,
головний тренер «Динамо»:

— У першому таймі команда грала непогано. У перерві я поставив завдання діяти на контратаках, адже було зрозуміло, що «Інтер» розкриватиметься в намаганні загострити гру. Але ми пропустили два м’ячі після дуже грубих помилок. Наші гравці не мають права робити такі «ляпи».

Треба визнати, що суперник грав краще за нас, хоча ми доволі організовано захищалися. І хоча, вважаю, Нінкович чудово впорався з роллю плеймейкера, ми мало контролювали м’яч у центрі поля.

Жозе Моуріньйо,
головний тренер «Інтера»:

— Перший тайм підтвердив, що суперники в групі F приблизно рівні. По ходу зустрічі в нас виникали ситуації, коли команда не виконувала установку. Під час гри я старався не думати ні про що негативне, бо моє завдання — зробити все можливе, аби ми таки досягли позитивного результату.

У другому таймі Мунтарі, Балотеллі й Міліто діяли відмінно, допомігши партнерам налагодити гру. Голи на останніх хвилинах стали наслідком нашої впевненості у власних силах, що наростала з кожною хвилиною. Лусіо впорався з Мілевським, а от Шевченко мені сподобався. Він знову став великим гравцем, яким був 3–4 роки тому.

Андрій Шевченко,
віце–капітан «Динамо»:

— Причина поразки криється, ймовірно, в тому, що у нас багато молодих гравців, і дехто з них не до кінця впорався з хвилюванням. Але не можна звинувачувати в поразці когось одного — виграє й програє вся команда. Тож усі проблеми ми маємо розв’язувати разом, аби в наступному матчі зіграти краще й цікавіше.

Дієго Міліто,
нападник «Інтера»:

— У дуже важкому матчі ми здобули історичну перемогу. «Динамо» грало добре, але в другому таймі ми його перевершили. Ми мали багато гольових шансів відзначитися і до завершальних хвилин, але, на щастя, використали хоча б два останніх.