Визначний етнограф, соціолог і культуролог, класик структуралізму і засновник структурної антропології, один із найбільших умів сучасності — Клод Леві–Стросс був людиною, заслуги якої перед наукою важко переоцінити, попри критичні закиди наступників–постструктуралістів. Праці легендарного антрополога вивчали в університетах уже півстоліття тому, а минулого року, відзначивши сторічний ювілей, Леві–Стросс став найстаршим із членів Французької академії за всю її історію. На жаль, 101–річчя вчений уже не зустріне: не доживши до свого дня народження трохи менше місяця, у ніч на 1 листопада Клод Леві–Стросс помер у своєму паризькому помешканні.
Про смерть мислителя Франція, а за нею й увесь світ дізналися позавчора ввечері. «Ми більше не знайдемо такого, як він», — із сумом зазначила постійний секретар Французької академії Елен Каррер д’Анкоз. Не стало «останнього з могікан» — так преса називала сторічного академіка у матеріалах із приводу минулорічного ювілею.
Леві–Стросс зізнавався, що ненавидить мандри, але саме завдяки тривалим етнографічним експедиціям до індіанців Південної Америки народилися його перші ґрунтовні дослідження. Учений працював в університетах Бразилії та Сполучених Штатів Америки, куди як єврей був змушений утекти після окупації Франції під час Другої світової. Повернувшись до Парижа, у 1948 році здобув у Сорбонні докторський ступінь за праці «Сімейне та соціальне життя індіанців намбіквара» та «Елементарні структури спорідненості». Серед найвідоміших його праць також «Раса й історія», «Сумні тропіки», «Тотемізм сьогодні», «Міфологіки». Очоливши кафедру соціальної антропології в Коллеж де Франс, Леві–Стросс на її базі створив Лабораторію соціальної антропології, якою керував аж до виходу на пенсію 25 років тому.