Нещодавно відкрита в Національному музеї історії України в Києві виставка «Степан Бандера: документи свідчать» покликана пробити стіну нав’язаних українцям стереотипів і показати життя провідника ОУН—УПА. Більшість представлених пам’яток зберігалися за кордоном в українській еміграції та в таємних сховках у самій Україні аж до набуття незалежності. При створенні експозиції музейники використали матеріали СБУ, Музею української визвольної боротьби (Лондон), Музею визвольних змагань Прикарпатського краю (Івано–Франківськ) тощо. Також є експонати з приватних колекцій. Всього ж організаторам виставки вдалося зібрати близько 400 предметів, що належали як самому Степанові Бандері, так і його сподвижникам, лідерам національно–визвольного руху 1930—1940–х років.
В Україні вперше представлено одяг, в якому був Степан Бандера у день своєї загибелі — на костюмі й досі збереглися плями крові. Тут також виставлено його посмертну гіпсову маску. А також документи, реліквії його родини, чимало світлин. Тут є і матеріали головного командира УПА Романа Шухевича та президента Української Головної визвольної ради Кирила Осьмака.
«Ми, звичайно, побоювалися протестів, відкриваючи виставку, хоч і мали до цього досвід організації подібних експозицій, присвячених лідерам українського визвольного руху — Шухевичу, Коновальцю. Однак постать провідника ОУН і досі в Україні сприймається надто неоднозначно. Навколо його ролі в європейській історії досі точиться багато суперечок», — каже науковий співробітник Національного музею історії України Тетяна Правдуніна і зауважує, що завдяки виставці сама історик за освітою дізналась чимало нових фактів із життя Степана Бандери та з історії національно–визвольного руху. А відвідувачам, яких тут багато навіть у будні, буде цікаво й поготів.
Виставка буде відкрита принаймні до кінця нинішнього року, після чого експонати повернуть власникам. Відвідувачі можуть ознайомитися з експозицією в Національному музеї історії України щодня, окрім середи, з 10.00 до 17.00.
Олесь ІВАХНО