Уже перший день дводеного саміту лідерів 27 країн—членів ЄС у Брюсселі виявився напрочуд продуктивним. За попередніми планами, на цій зустрічі мали підписати документи про прийняття Лісабонської угоди та обрати передбачених нею президента і міністра закордонних справ ЄС. Але оскільки Чехія так і не ратифікувала угоду, то програму європейської зустрічі у верхах довелося нашвидкуруч змінювати. Налякані перспективою відкладання на невизначений часувступу в дію Лісабонської угоди (вона мала стати головним законом ЄС із 1 січня наступного року), європейські лідери вирішили піти на поступки Чехії. Вони надали Празі дозвіл не приєднуватися до Хартії прав і свобод громадянина ЄС, на чому наполягав президент Чехії Вацлав Клаус, який, до слова, проігнорував саміт. Хартія також не буде чинною на територіях Великої Британії та Польщі (ці дві країни вибороли таке право раніше). Нагадаємо, що Конституційний суд Чехії 3 листопада ще має оголосити вердикт, чи відповідає Лісабонська угода Конституції країни.
Лідери ЄС також взялися опрацьовувати спільну позицію щодо Копенгагенської конференції ООН із кліматичних змін. Дискусії точилися навколо фінансових розбіжностей: яка держава і яку суму повинна виділити країнам, що розвиваються, для обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Країни Західної Європи виступають за рівність усіх членів ЄС при виділенні фінансової допомоги «третьому світу», але після дебатів, які тривали всю ніч, учора на ранок було досягнуто домовленості, що внесок бідніших членів ЄС із Центральної та Східної Європи має бути меншим.
Незважаючи на брак чеського підпису під угодою, на саміті все ж відбувалися закулісні консультації стосовно кандидатів на посаду президента та глави МЗС Євросоюзу. Головними претендентами на посаду глави ЄС є екс–прем’єр Великої Британії Тоні Блер та діючий глава уряду Люксембургу Жан–Клод Юнкер, хоча загалом претендентів семеро. Вибір наразі стоїть не між прізвищами, а за персональними рисами: чи це має бути політик з харизмою (цьому типу відповідає Блер), чи «непомітний трудоголік», який скромно, але ефективно координуватиме діяльність Союзу (таким характеристикам відповідає Юнкер). Тут без сенсацій не обійдеться. Присутні на саміті журналісти довідалися, що деякі країни виступили проти кандидатури Блера. Так британський екс–прем’єр поплатився за беззастережну підтримку політики екс–президента США Джорджа Буша в Афганістані та Іраку. Країни Бенелюксу також закидають Блеру, що його країна не належить ні до Шенгенської зони, ні до зони євро, а на чолі ЄС має стояти політик, який творитиме єдину Європу.