Японці з Чайковським

Із гастролей з Японії повернувся симфонічний оркестр Національної філармонії України, який побував у Токіо, Саппоро, Ямагаті, загалом дав дев’ять концертів. Виконував твори Чайковського, Вівальді, Мусоргського, Хачатуряна. Це була третя за ліком поїздка  оркестру до Країни Східного Сонця, і третя успішна. Уперше український колектив зіграв для японців у 2007 році.

Японська аудиторія обожнює творчість Петра Чайковського, передусім його «Шосту симфонію». Український колектив виконує її вже багато років удома та за межами Батьківщини. Утім для цих гастролей музиканти підготували й «нове»: «Слов’янський марш» Чайковського і «Симфонію №9» Дворжака з «Нового світу». Навіщо Національній філармонії гастролювати і чого оркестру не сидиться в Україні, ґрунтовно пояснив художній керівник оркестру Володимир Лукашев. «Оркестр, який не гастролює, деградує. По–друге, гастролі до Японії загострили усвідомлення того, що ми, вважаючи себе жителями європейської столиці, по суті, далекі від правди: зала філармонії (600 глядацьких місць) — це камерний майданчик, зали ж справді європейського рівня в Києві немає. У Токіо — 38 концертних залів. Мало не кожен — на дві–три тисячі глядацьких місць. Квитки ж коштують від 70 до 90 євро. Sumida Thriphony Hall (2000 крісел) задля посилення звучання оснащено неперевершеною апаратурою, тоді як Suntory Hall (3000 крісел) такої не має. Кожен другий концертний зал у Японії щовечора працює на виконання програми, і місцеве телебачення надає глядачам можливість побачити пряму трансляцію концерту того чи іншого оркестру, виконавця. Японські слухачі приходять на симфонічні концерти разом із дітьми (байдуже — трирічні ті чи повнолітні); і впродовж концерту (а це два відділи) малеча абсолютно адекватно сприймає класичні твори. Великі компанії — Sony, інші — щокварталу дарують працівникам концертні квитки для всіх членів їхніх родин. Ставлення до роботи в цій країні визначається рівнем культури», — розповів Лукашев.

На оркестр Національної філармонії в Японії очікував приємний сюрприз. У 2007 році під час першого візиту японська сторона записала виконання нашим колективом «Другої» і «Шостої симфоній» Чайковського на аудіоносії. Музиканти думали, що це з ввічливості, і навіть не підозрювали, наскільки відповідально до цього поставилися японці. Цього разу господарі безкоштовно презентували українським музикантам 300 дисків. Під час концертів більшу частину накладу з метою просвітництва наші поширили серед японських шанувальників симфонічного мистецтва. В українських реаліях, аби отримати диски з таким концертним записом, філармонія мусила б викласти щонайменше 30 тис. грн. Володимир Лукашев пояснює: «Якість концертного запису, здійсненого японськими фахівцями, така, що ми не сягнемо її рівня навіть за студійних умов. Крім того, цього року японська сторона супроводжувала виступи нашого оркестру поліграфічними матеріалами (у кожному місті — новими). Сказати б, Японія власним коштом розрекламувала оркестр, Київ і Україну загалом».

ДО РЕЧІ

Майстерність оркестру Національної філармонії припала до душі не тільки японцям. Ще напередодні відкриття українських музикантів східними шанувальниками, наших вподобали собі французи. Оркестр славиться виконанням «Коронаційної меси Наполеонові Бонапарту» Паізієлло. Володимир Лукашев згадує: «Коли французькі дослідники знайшли колись втрачену партитуру цього твору, тодішній посол Франції в Україні Філіпп де Сюремен, спізнавши майстерність оркестру не з новин, а безпосередньо в концертних залах, звернувся до філармонії з проханням виконати месу у Франції в день 200–річчя коронації Наполеона Бонапарта. В Україну тоді, аби послухати твір, приїхало близько 40 представників французької еліти. Три місяці потому оркестр виконував месу на концерті в Ля Шез Дьє, де були присутні мер Парижа, посол України у Франції, а також колишній президент країни Жискар д’Естен і 93–річна Жозефіна Бонапарт, правнучка Наполеона».