Нещодавно зустрів людину особливої долі... Живе в селі Луб’яне Миколаївського району Львівської області Андрій Перейма, чоловік, який пройшов життєві шляхи такі, що не кожному випали і не кожний витримав би такої злої долі.
У 1942 році його вивезли до Німеччини. А в 1945–му, коли повернувся додому, застав порожню домівку. Всю родину було депортовано в Сибір. У рідному селі на нього чекала зневага від нової влади і пронизлива образа — «бандерівець». Що залишалося юнакові? Тільки добровільно виїхати в Сибір — шукати своїх батьків і рідню. Йому пощастило — він їх знайшов. Щоб якось допомагати батькам і собі, пішов працювати на шахту. У Сибіру зустрів свою суджену, родом із Золочівщини. Вона так само відбувала з родиною покарання за те, що українка. У молодій сім’ї народилося троє дітей, усім дали освіту...
На початку 60–х років, коли пішов на той світ «батько всіх народів», почала сім’я Переймів думати про повернення до рідного села. Пройшли всі перевірки, одержали дозволи — й переїхали до Червонограда. Врятувало те, що мав Андрій Перейма великий досвід шахтарської праці.
Час минав, а до рідного села душа летіла. А там батьківську хату влада захопила і пристосувала під склад мінеральних добрив колгоспу. Почалося ходіння по владних коридорах, скільки пояснень довелося писати й пережити..
А сам Андрій Перейма не носить у серці зла на тих, хто його потурав і деколи у слід кидав — пішов «бандерівець». Нині йому вже за 85, а він і досі ніколи не просить якихось особливих пільг, ніколи не «плаче» і не кляне тих, хто його кривдив. Він просто живе за ту ідею незалежної України, за яку пройшов шлях воістину мученицький. І хоч роки беруть своє, Андрій Перейма, батько і дідусь, скромно розповідає про своє життя, іноді зітхаючи. Щонеділі зранку пан Андрій з якоюсь внутрішньою силою, з вірою в Бога і Україну спішним кроком прямує до храму, який височить на пагорбі біля села...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
