Шановні співвітчизники! Ми вийшли на старт президентських виборів. Це за нашої підтримки утворилися у Верховній Раді два потужні олігархічні блоки — Партія регіонів і БЮТ. Кому ще не зрозуміло, що різниці між ними майже ніякої? Програми їхні всі кризові, а мета — за два–три роки дограбувати все, що не «прихватизовано», особливо землю, ліси. Потім дадуть нам можливість бавитись у демократію, бо конституційна влада вже не цікавитиме їх, а продажних корупціонерів для захисту корисливих інтересів у владних структурах вистачить на їхнє життя. От і вся програма, якщо не гірша.
Та чому ми на це «клюємо»? Мабуть, що в генах кожного залишилась комуністично–сталінська мораль — ми і вороги («хто не з нами, той проти нас»). Трудящі і капіталісти, більшовики і меншовики, червоні і білі, селяни і куркулі, пролетарі і гнила інтелігенція, борці за мир та імперіалісти, патріоти і буржуазні націоналісти, стахановці і шкідники).
Придивіться, як нувориші, розікравши багатства держави, спритно, в дусі «Короткого курсу історії і ВКП(б) ділять нас і сьогодні, тільки не на багатих і бідних, а на східняків і західняків, москалів і хохлів, чекістів і бандерівців, червоноармійців і вояків УПА, православних і розкольників, та ще за мовою і за ставленням до СНД чи НАТО, а то й просто зомбують «по понятіям» Дмитра Табачника — найбільше дбали про Україну Катерина II і Лазар Каганович, бо знищували «ворогів» імперії, запорозьких козаків і українських селян. Ділять брехнею, підкупом (політологів і журналістів), популізмом. Словоблуддям, нехтуванням законів, етики, моралі, ментальності.
Антинародні зміни до Конституції, протиснуті в 2004 р., повністю відповідають цій мерзенній меті. Автори і натхненники відомі — Медведчук, Мороз, Симоненко, Литвин. Ці нерейтингові політики домоглися, щоб політична сірість завжди була на плаву. Медведчук п’ятий рік тримає тіньове кермо Верховної Ради; Мороз, зрадивши виборців, став спікером, та жадоба неконституційно зібрати більшість у парламенті згубила соціаліста; Литвин, який «був потрібний», теж зрадив виборців, не увійшов у коаліцію, все вичікував владного крісла, тепер «плідно працює» і прогинається, як завжди. Симоненко практично на межі фолу тягне парламент двох скликань у східному напрямку, і, судячи з того, що кількість проімперських прихильників у Раді зростає, гени Павлика Морозова підступні, як і СНІД. Чи не тому в усіх антиукраїнських діях він був натхненником і організатором: відправка у відставку міністрів оборони, закордонних справ, безпідставні й антидержавні нападки на голову правління Національного банку, аморальне і злобне ставлення до Президента... А те, що політика Ю. Тимошенко теж проімперська, свідчить одностайна підтримка фракцією комуністів усіх антипрезидентських дій БЮТівців і путінців.
Безумовно, політики двох мегаблоків нічого нового не запропонують, та їм це і не потрібно, бо впевнені, що рейтингу, одержаному на протистоянні, зухвалості, нещадній «критиці» один одного, їм вистачить, аби все загребти «до основанья, а затем...»
Вірогідно, що після виборів агресивні політичні сили утворять блок, подібний «Єдиній Росії», і відкинуть демократію років на сорок. Це ж вони, як з’ясувалося, тільки балакають, блокують, загрожують, зраджують, коли «Вона — це Україна», працює. То давайте «вдивлятися в корінь (як вчить нас вічно мудрий Козьма Прутков), а не витріщати очі на бігборди.