Як Путін із пістолетом Німеччину об’єднував

29.10.2009
Як Путін із пістолетом Німеччину об’єднував

Путін. Молоді роки. Примірка форми спецназівця.

До 20–ї річниці падіння Берлінського муру, тобто 8 листопада, в Росії на телеекрани вийде документальний фільм, в якому чільну роль відведено нинішньому прем’єр–міністру Володимиру Путіну, на той час — агенту КДБ у Дрездені. Путін знявся в епізодах фільму «Стіна», а також дав півгодинне інтерв’ю про події 1989 року, яке майже повністю увійшло в сюжет цього документального кіно, пише газета «Коммєрсант». Росіяни побачать, що Путін у НДР не тільки в сірому костюмчику шпигував за «неблагонадійними» німцями, а й став грудьми на захист будинку КДБ. Геройський чоловік. Але ще й — історичний, доводить автор фільму, оглядач НТБ, який 11 років завідував корпунктом Держтелерадіо СРСР у Бонні.

«Його (Путіна. — Ред.) роль в об’єднанні двох Німеччин не дуже й велика, — каже автор стрічки, — Проте він був одним із небагатьох радянських громадян, кого безпосередньо зачепили виступи ендеерівських демонстрантів». Так, як переповідає «Коммєрсант», у Дрездені натовп антикомуністичних повстанців розгромив приміщення місцевого відділення спецслужби НДР — «Штазі», а потім готувався взяти штурмом особняк, де розтащувалося представництво КДБ. Проте «Путіну вдалося вмовити юрбу відступити» — він начебто з пістолетом у руці зустрів тисячну хмару німців і пригрозив стріляти в тих, хто ступить на радянську територію. Крім того, до стрічки увійшли й спогади особистого характеру про ту буремну епоху, натякає видання.

Щоб остаточно не ввести в оману глядача, у кіно покажуть і президента СРСР Михайла Горбачова (до речі, саме за сприян­ня об’єднанню двох Німеччин він отримав Нобелівську премію миру), і президента ФРН у 1984—1994 роках Ріхарда Вайцзеккера, і генсека ЦК соціалістичної Єдиної партії Німеччини Егона Кренца та інших впливових учасників тих подій.

Нагадаємо, стіну, яка розділила Берлін на дві частини — східну, під радянським протекторатом, та західну, вільну, — звели у 1961 році всього за кілька днів. Мур завдовжки 43 км мусив завадити втечам «соціалістичних» німців на Захід. За офіційними даними, при спробах перебратися через стіну загинули 125 осіб, за неофіційними — близько тисячі. Лише у ніч із 8 на 9 листопада, за сприятливої політичної ситуації, берлінці по частинах почали «лупати ту скалу». Наступного ранку прохід з однієї частини Берліна в іншу було відкрито.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>