Поки грім не вдарить...

28.10.2009

Громадськість, заколисана буденщиною телевізійної інформації і пошлістю політичної демагогії, потроху звикає до морального і національного приниження. Мовляв, Богословська, Шуфрич і Герман — це теж політики... Але всі відчувають, як знижується стеля, і дихати стає щораз важче. І в сутінках усі коти — сірі. Усі однаково бачать, і це підтверджує рейтинг сірого кота.

Але спробуймо вранці поглянути на Божий світ і відчути, що «ти на землі людина». І від тебе залежить, чи звести очі до неба, чи опустити і дивитися під ноги. Ти обираєш Президента, а отже, свою міру совісті, самоповаги і культури. З чим іде до тебе кандидат у президенти, окрім жадоби влади? Спробуймо задуматися, щоб потім не ковтати сором і не бідкатися, що нас у світі не поважають.

Поважаймо себе!

На мою думку, Президентом України може бути:

1. Однозначна особистість, українець з бездоганною репутацією і докладно висвітленою біографією.

2. Людина високої культури і широкого кругозору з глибоким розумінням української історії і національних пріоритетів, що були нівельовані століттями неволі.

3. Особа з бездоганною професійною репутацією і позитивним сімейним іміджем.

4. Людина, порядність і правдивість якої не ставилися під сумнів.

5. Незалежна політична фігура, не зв’язана з власним бізнесом і не обтяжена популістськими навичками, закоріненими в комуністичному вихованні.

6. Президентові народ хоче вірити. Як правило, вірять тому, хто вірить у Бога і сповідається перед ним.

P. S. Пропоную всім небайдужим назвати свої критерії для Президента України.