«Молодість» із кожним роком не перестає оновлюватися. На 39–й фестиваль організатори придумали ще одну позаконкурсну програму, яка обіцяє бути однією з ключових фестивальних подій. Ідеться про проект «Заробітчани у кіно», розроблений Благодійним фондом «Нові традиції». Сергій Бондарчук, президент організації, розуміючи проблеми трудових мігрантів, запропонував «Молодості» виділити фільми на цю тематику в окрему програму. Як з’ясувалося під час роботи, в Україні питання нелегальних заробітчан поставлено хоч і найгостріше, проте немає жодної відзнятої стрічки, яка б розкривала тему наших земляків у трудовій міграції. Тож у програму «Заробітчани у кіно» внесли п’ять закордонних фільмів з Голландії, Греції, Італії, Німеччини та Австрії, і жодної — української. Проте всі стрічки так чи інакше дотичні до українців, адже на заробітки в Європу виїхало до п’яти мільйонів громадян України. Їдуть, в основному, нелегально, без робочої візи, через що натикаються на купу складних життєвих перипетій.
Щоб життя в Голландії не здавалося малиною, режисер Тімур Ісмайлов у кінокартині «Бінго» показує, як троє нічим не пов’язаних між собою чоловіків із Росії, Чечні і Молдови незаконно займаються зносом будівель. Мрії про будинок на березі річки і пачку євро в кишені як рукою знімає після того, як з одним із робітників стається нещасний випадок. Куди завезли пораненого Сергія, що буде з його речами і чи взагалі він іще живий — незаконні іммігранти не можуть знати напевне, бо не мають прав на проживання, на роботу і тікають від денного світла у нори халуп, як кроти під землю. Що робити у таких випадках, фільми про заробітчан відповіді не дають, але змушують замислитися і підказують, що вихід завжди є, бо ти — людина, навіть якщо проживаєш нелегально.
Фонд «Нові традиції» зацікавлений у тому, щоб наступного року у програму ввійшли українські стрічки про заробітчан, бо хто, як не ми, знає, що таке працювати нелегально за кордоном. Для цього у рамках фестивалю проводиться конкурс синопсисів (стислий виклад сценарію) короткометражного художнього фільму про українських мігрантів. Роботи можна надсилати до 29 жовтня. На закритті «Молодості» оголосять переможця, який отримає грант на суму 3 тис. дол. Як сказали «УМ» у фонді, реалізацією сценарію вони не планують займатися, але й не дозволять, щоб синопсис припадав пилюкою десь в архівах.
«Коли ми проводили фестиваль українського кіно у Мюнхені, на сеанси приходили українські мігранти, досить успішні вчені й найкращі працівники Німеччини. Проект «Заробітчани у кіно» має показати, що працювати за кордоном можна не тільки незаконно на будовах, а й престижно у найкращих фірмах. Про долю заробітчан є що розказати і показати», — зазначив Андрій Халпахчі, арт–директор «Молодості».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
