Хто б знав, що перше квітня — всесвітній день дурнів — насправді ассирійський Новий рік. Із першого тисячоліття до нової ери ассирійці святкували Новий рік аж 14 днів (куди там слов'янам!), починаючи з весняного рівнодення. «Апогеєм апофеозу» свята, коли після двотижневого запою всі були в «доброму гуморі», вавилоняни додумались саджати на трон першого-ліпшого дурня. Він укладав мир, оголошував війну, милував, страчував, а потім повертався справжній цар і дурня скидали з трону. Ймовірно, від цього і пішов вислів «валяти дурня». Саме так, упевнені вчені, вавилонський Новий рік трансформувався в день дурня, який згодом почали поважати у світі.

Відомо, що представники кожної більш-менш видатної і конче потрібної професії мають свій фірмовий знак — уніформу, за якою їх можна ідентифікувати. Наприклад, міліціонери, лікарі, навіть двірники і прибиральники сміття. А що ж народні депутати? Невже гірші за сміттярів? Ні в якому разі, вирішили нардепи першого квітня й ухвалили закон, згідно з яким матимуть свою «робочу робу». Причому відрізнятимуться вони не лише від пересічних громадян, й одне від одного. Окреме неповторне вбрання вирізнятиме обранців за фракційною приналежністю.

У Пролетарському районі Донецька почала працювати недільна школа дещо незвичної специфіки. Адже відтепер усі бажаючі діти та підлітки проходять тут курс молодого... ув'язненого. Учні школи сумлінно засвоюють теорію та здобувають певні практичні навички, що стануть у пригоді під час імовірного перебування у буцегарні. І, неважко здогадатися, згаданий навчальний процес користується підвищеним попитом. Це підтвердив і директор недільної школи Василь Гурнавський. За його словами, ідею заповнити вільну нішу на освітній ниві йому підказало саме життя, адже ні в кого нема стовідсоткової гарантії... Як-то кажуть, від суми і від тюрми не зарікайся. «Зате після закінчення нашої школи буде теоретичний і практичний багаж, що дозволяє бути підготовленим до такого повороту долі», — стверджує він. До того ж з огляду на деяких представників виконавчої влади нікому сьогодні і в голову не приходить приховувати свій тюремний стаж. «Скажу більше — іноді саме цей рядок у біографії має визначальну роль під час призначення на керівну посаду, — впевнений пан Гурнавський. — Тепер, навпаки, окремі особи ідуть на величезні витрати, аби придбати липову довідку про судимість і поневіряння в неволі».