У гори йдуть тільки справжні... бабусі

      Вийшовши на пенсію, рівнянка Марія Брага не полишила улюбленої справи — альпiнiзму. Саме тепер збулися її найзаповітніші мрії. Вона самотужки піднялася на східну, а наступного разу, з напарницею, на складнішу для сходження західну вершину Ельбрусу.

      Більш ніж за 20 років занять гірським туризмом Марія Василівна неодноразово ходила в гори Криму, Кавказу, Алтаю, на Памiр та в Карпати. Однак побувати на омріяній вершині тоді не довелося. Пізніше через безгрошів'я це стало неможливим. Для такого походу, якщо не брати до уваги вартість спорядження, а тільки витрати на дорогу та харчі, потрібно щонайменше 600 гривень.

      Щоб втілити в життя давню мрію, Марія Брага навчилася плести з лози різноманітні декоративні вироби. Цей нехитрий промисел дозволив менш ніж за рік зібрати кошти на найнеобхідніші покупки для мандрівки. У нагоді також стали припаси горіхів, меду, сухофруктів і обліпихового варення. Ці висококалорійні продукти, чорний шоколад і вівсянка — основні харчі під час сходження. А от спорядження довелося перепросити старе, доповнивши його теплим одягом із зимового гардеробу. Проте цього навіть при незначних, за альпійськими мірками, 15-градусних морозах виявилось недостатньо. Пізніше, після виснажливого штурму західної вершини Ельбрусу, Марія Василівна запише в щоденнику: «Вітре, прошу не дми так сильно — на мені сиротинська одежа...»

      Неймовірно, але ця відважна жінка, як і її кумир, відомий альпініст Райнхольд Месснер, який самотужки підкорив усі восьмитисячні вершини, на Ельбрус теж пішла одна.

      — Після випадку, який стався в одному з альпійських таборів Кавказу, — розповідає Марія Брага , — заприсяглася, що ходитиму в гори сама або тільки з тими людьми, яким довіряю, як собі. Тоді, під час сходження на пік Іспанії, зник білоруський спортсмен. Ми могли швидко розпочати його пошуки. Однак  група була категорично проти зміни маршруту, бо довелося б на півдорозі відмовитися від виконання нормативів другого альпіністського розряду. Було дуже неприємно, що напарники сподівалися на те, аби не знайшли тіло загиблого, щоб не повертатися допомагати нести його в табір. Ніколи не розчаровувалася в горах, а тільки в людях. Аж ніяк не завжди серед тих, хто йде на вершини, люди з рисами, оспіваними у піснях.

      Висота Ельбрусу становить понад п'ять з половиною тисяч метрів. За два дні Марія Брага піднялася більше, ніж на 4 тисячі метрів. Розбивши табір, щоб адаптуватися, вона кілька разів здійснювала сходження ще на 300—600 метрів. Кажуть, багатих шанувальників пригод підприємливі місцеві мешканці за 30 умовних одиниць на ротракові — спеціальній машині для піднімання — за якихось 20 хвилин «підкинуть» на скелі Пастухова, що за 800 метрів до вершини.

      Наша землячка, попри неймовірно складні природні умови, сильний вітер і погану видимість, за 6 днів виснажливої боротьби досягла омріяної вершини. За її словами, це стало можливим, завдяки здоровому способу життя, активним прихильником якого ще зі шкільних років є наша героїня. Марія Брага ніколи в житті не курила тютюну і не вживала алкогольних напоїв. Щоб бути в добрій формі, 60-річна рівнянка щоранку пробігала понад 6 кілометрів, ходила в кількаденні мандрівки по Поліссю, здійснювала тренувальні сходження на двадцятиметрову водонапірну башту.

      — Піднявшись на Ельбрус, — каже Марія Брага, — я перемогла себе, підкорила вік. Гори ж ніколи не можна підкорити, бо, навіть повертаючись назад, можеш загинути. Вони не прощають людської зухвалості.

      Проте цього разу Марії Бразі не довелося втілити в життя ще одну заповітну мрію — піднятися на західну вершину Ельбрусу. Упродовж тижня щоночі ця мужня жінка вирушала на її штурм.

      — Шквальний вітер із мокрим снігом, — згадує Марія Василівна, — не дозволяли пройти навіть кілька десятків метрів, до того ж давалася взнаки втома. Одного разу, заснувши під час сходження, ледве не загинула.

      Однак ця відважна людина не звикла відступати. Ще 20 років тому, повернувшись із Кавказу з обмороженими й натертими до крові ногами, через кілька тижнів вона знову вирушила у мандрівку — двохсоткілометровий пішохідний похід по Алтаю.

      На західну вершину Ельбрусу Марія Брага піднялася вже наступного року. Тоді разом із напарницею здійснила сходження й на східну вершину.

      Нині, щоб утілити ще одну мрію — здійснити сходження на гору Монблан у Альпах — наша героїня подалася на заробітки. Вона переконана, що тільки наполеглива і цілеспрямована праця — справжній шлях до успіху. І глибоко помиляються ті, хто обирає собі в помічники цигарки, алкоголь і наркотики. Вони залишаться ні з чим.

      Цей матеріал підготовлено Європейським молодіжним центром у рамках проекту «Медіа підтримка формування здорового способу життя серед молоді Рівненщини», відповідно до програми грантів українсько-канадського проекту «Молодь за здоров'я-2» який реалізується за підтримки Канадської агенції міжнародного розвитку (CIDA) та Канадського товариства охорони здоров'я (CSIH).