Коліться на здоров'я!

      Звичайний укол медики називають «ін'єкцією», що в перекладі  з латини означає «упорскування». Усі знають, що уколи призначають у критичних випадках, бо цей метод дозволяє лікам потрапляти одразу в кров і швидко знімати біль або блокувати запалення. Часто людям, які страждають на гастрит та виразку, вводять препарати тільки у такий спосіб, щоб вони не подразнювали  шлунок.

      Зазвичай ліки вводять у м'язи. Такі уколи називають внутрішньом'язовими. Колоти треба у верхню зовнішню частину сідниці. Тут мала ймовірність того, що ви встромите голку в кровоносну судину, нерв чи кістку. Набагато рідше препарат вводять під шкіру (якщо це саме такий препарат, на упаковці про це написано) — тоді колють у зовнішню частину плеча.

      Набирайте ліки безпосередньо перед уколом. Якщо ви зробите це заздалегідь, вони можуть розкластись, а шприц — інфікуватись. Крім того, перш ніж хапатись за шприц, уважно подивіться на ампулу, прочитайте назву ліків, їх кількість і — дуже важливо — термін придатності. Струсоніть її, щоб препарат не зосередився вгорі, у вузькому горлі ампули, і надпиляйте її у місці переходу від вузької частини до широкої (спеціальна пилка має бути в коробці з ліками). Ваткою, змоченою у спирті, протріть ампулу і відламайте кінчик. Опустіть голку зі шприцем в ампулу і, затиснувши її двома пальцями, підніміть дном угору. Потягніть поршень, наберіть ліки і швиденько надягніть на голку ковпачок.

      Часто ліки у вигляді сухого порошку доводиться розчиняти водою для ін'єкцій. Її набирають з ампули у шприц. Відкрийте металеву кришку флакона з сухим препаратом, протріть спиртом гумову кришечку, проткнувши її голкою, введіть розчинник. Струсоніть флакон, щоб порошок розчинився повністю, переверніть його догори дном, як ви це робили з ампулою, і наберіть готовий розчин у шприц. Після того поміняйте голку — стару, якою протикали кришку флакона, залиште і надягніть на шприц нову голку, не знімаючи ковпачка. Покладіть шприц у приготований пакет або на стерильний рушник. Туди ж покладіть три невеликих шматочки стерильної вати, змоченої спиртом.

      Перед уколом пацієнт повинен лягти на живіт або на бік — щоб м'язи розслабились. Якщо вони будуть напружені, ви ризикуєте зламати голку в сідниці вашого підопічного...

      Візьміть дві  ватки і по черзі змажте спиртом місце уколу. Візьміть шприц і, тримаючи його голкою вгору, злегка натисніть на поршень, щоб вийшло повітря. При цьому не натискайте надто енергійно і відведіть шприц подалі від власних очей, тому що часто бризки медсестри-аматорки потрапляють їй же в обличчя.

      Потім візьміть шприц у праву руку, причому мізинець повинен притримувати канюлю (пластмасову частину голки). Якщо ви робите укол дорослому, лівою рукою розтягніть шкіру в місці уколу (у дітей, навпаки, треба взяти шкіру у складку), відведіть руку зі шприцем і різко під прямим кутом увіткніть її у м'яз майже на всю довжину, але не до самого кінця. Якщо, не дай Боже, голка зламається, її легко буде витягти за кінчик. Деякі професіонали безпосередньо перед малоприємною процедурою легко і різко ляскають по сідниці пацієнта поруч із місцем уколу — це відволікає увагу хворого, і «екзекуція» проходить майже без страждань.

      Повільно тиснучи на поршень лівою рукою, введіть ліки. Третьою ваткою притисніть місце уколу і швидко витягніть голку, потім помасажуйте  ушкоджений м'яз — так ліки швидше всмокчуться, а спирт продезінфікує ранку. Якщо робите серію уколів, особливо якщо це антибіотики, що мають здатність погано розсмоктуватися, нове місце на сідниці хворого шукайте там, де ще немає ущільнення від попередніх уколів. А для ліквідації, розсмоктування, ущільнень можна використовувати звичайну грілку.

      Підшкірні уколи медсестри рекомендують робити в будь-якому положенні хворого, хоча зручніше — стоячи. Шприц береться таким чином, щоб на канюлі лежав вказівний палець. Лівою рукою зберіть згори шкіру в складку, а правою введіть голку під кутом 45о, але, знову ж таки, не до кінця. Притисніть місце уколу ваткою і витягніть голку.

      Такі основні правила ін'єкцій, але є і більш конкретні поради.

      *Перед введенням масляного розчину (наприклад, камфори ) підігрійте ампулу в теплій воді до температури тіла. Ввіткнувши голку, потягніть поршень на себе (перевірка, чи не потрапила голка у кровоносну судину). Якщо не з'явиться кров, сміливо вводьте ліки. Якщо кров з'явилася, краще перестрахуйтеся і повторіть укол іншою голкою. Пам'ятайте: масляний розчин у крові дуже небезпечний.

      *Якщо ви раптом ввели не той препарат, необхідно одразу ж прикласти лід до місця ін'єкції (холод зменшить всмоктування) і уважно спостерігати за хворим протягом години. Якщо йому погіршає, викликайте лікаря.

      *Збираючи шприц і набираючи ліки, не торкайтеся голки пальцями, не кидайте на підлогу, закривайте ковпачком. Голка може інфікуватися, тоді на місці уколу з'явиться гнійник.

      *Якщо ви випадково потрапите голкою у судину, то з ранки буде витікати кров. Притисніть її ваткою зі спиртом і потримайте хвилин п'ять. Частіше кров витікає під шкіру й утворюється синець. Одразу прикладіть лід, а наступного дня — грілку, щоб синець швидше розсмоктався.

      *Будьте дуже обережними, якщо знаєте, що у людини є алергія, наприклад, на антибіотики. Крайня форма такої алергії — анафілактичний шок. Якщо побачите його ознаки — почервоніння шкіри, висипання, сверблячку, утруднення дихання, блювоту і судоми, негайно викликайте «швидку допомогу»!

      Роблячи уколи, пам'ятайте про власну безпеку. Часто при уколах простромлюють голкою пальці лівої руки, якими розтягують шкіру. Те, що вам буде дуже боляче, ще півбіди. Гірше, якщо ви вколетесь після того, як зробили укол хворому. Таким чином можете підхопити гепатит, малярію і навіть СНІД. Якщо ви все ж укололись, не поспішайте зупиняти кров, а, навпаки, видавіть її якомога більше і після цього обробіть ранку йодом.