Обіди на багатті

      Доведені до відчаю періодичними відключеннями світла і тепла майже сто колишніх і нинішніх працівників Рівненського заводу тракторних агрегатів загородили одне з основних перехресть автомагістралі Київ-Чоп, яка проходить через Рівне. Упродовж години проїхати через перехрестя вдавалося хіба що автомобілям «швидкої допомоги». Люди кажуть, що вдатися до крайнощів змусив відчай. Гарячої води у гуртожитку вже немає два роки. А в приміщенні встановлено електричні плити, тож, коли відключають світло, господині змушені готувати обід на багатті, яке розкладають... на балконах.

      Претензії комунальників варто б переадресувати недолугим керівникам підприємства, котрі, в свою чергу, невідомо куди поділи гроші, які сплачували мешканці за комунальні послуги. Причому з'ясувалося це цілком випадково. Декілька місяців тому люди вирішили дізнатися, чому їм постійно відключають тепло й світло. Виявилося, що, згідно з квитанціями, вони винні не більше десяти тисяч гривень, а загальний борг гуртожитку становить понад мільйон! Обурені мешканці поставили міську владу перед фактом: якщо нашу проблему не вирішать, перекриємо або залізницю, або трасу Київ-Чоп.

      Двісті сімей, які мешкають у гуртожитку, були цілком готові виконати обіцянку. Але погроза подіяла на владу. Хоча гуртожиток відомчий і не є власністю міста, міський голова Віктор Чайка підключився до вирішення проблеми. Він зібрав усі сторони і змусив їх порозумітися: комунальники укладають договори безпосередньо з мешканцями, підприємство виділяє 160 тисяч гривень на встановлення лічильника електроенергії та ліквідовує майже мільйонний борг. Здавалося б, проблему вирішено. Але, як з'ясувалося, навіть квитанції за проведені комунальні розрахунки у філії «Побут» виписували з порушеннями. Люди, котрі оббивали пороги влади, розповідають, що їх не захотів вислухати прокурор області Ігор Коморний, а начальник територіального відділення Фонду держмайна Валерій Марчевський не пустив до кабінету. Заступник генерального директора КТП «Комуненергія» Юрій Кірпічников відмовився укладати угоди на теплопостачання безпосередньо з мешканцями, гуртожитку хоч це було обумовлено на попередній зустрічі.

      Власне, поки не завершиться процедура банкрутства, усі посадовці не знають, як вирішити питання із забезпеченням мешканців уже ніби не відомчого, але й ще не державного і не приватного житла елементарними умовами. Цим і пояснюється той парадоксальний факт, що  вони щоразу звертаються до міського голови, хоча завод територіально належить до області. Прибувши на місце пікету, Віктор Чайка все ж умовив людей розійтись. Сам голова правління ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» пан Цисун перебуває у Харкові, а виконавчий директор підприємства Михайло Оверчук та директор філії «Побут» (яка займається комунальними питаннями) пан Голубок бояться показуватися на очі мешканцям гуртожитку й відмовляються давати будь-які коментарі.

      Нині на території акціонерного товариства  «Завод тракторних агрегатів» працюють 14 фірм. Далеко не всі вони є банкрутами. Тож люди, котрі домагаються приватизації своїх гуртожитських кімнат, наполягають спершу на ретельних перевірках фінансової діяльності акціонерного товариства, у тому числі філії «Побут», яка, беручи в них гроші, не спромоглася забезпечити нормального життя  на десяти-дванадцяти квадратних метрах, зароблених довгорічною працею на заводі.