На одному із засідань Кабінет Міністрів затвердив ескіз Великого державного герба України, на якому обабіч щита з Триглавом (тризубом) зображено лева та козака. Тим часом кілька народних депутаток запропонували свій проект Великого герба.
Дискусію ще не завершено. Як тільки не тлумачать сьогодні основу Українського герба — так званий «тризуб», які тільки версії його походження не висувають: і від напису імені Володимир, і від якоря, і від сокола в польоті... Всіх і не перерахувати. Складається враження, що триває конкурс на те, хто придумає найдивовижнішу версію його походження і тлумачення. Що цікаво, майже всі автори цих версій переконані, що зображення нашого герба запозичене — якщо не в Індії чи в Греції, то у Візантії. Аякже, хіба могли щось придумати своє наші темні предки?
Тим часом найдавніша літературна та історична пам’ятка українського народу — Влескнига — дає досить чітке і зрозуміле тлумачення суті та змісту нашого герба. Дощечки 11А і 25 Влескниги повідомляють правильну назву цієї святині — Триглав.
Триглав має найдавнішу історію серед усіх гербів світу. Перші прообрази його з’явилися в простих трьох колах на шиї кам’яних статуй Бога роду—вседержителя Сварго приблизно 4–5 тис. років до н. е., згодом на трипільському посуді. Пізніше був кратер на трьох ніжках, обов’язковий атрибут вічевих зібрань.
Наш герб — це священний символ, знак богів — таїна буття пращурів і вищих природніх сил: неба, землі та людського духу. А потім можна було фантазувати про сокола в польоті; минуле, теперішнє і майбутнє; батька, матір і сина тощо. Головне, необхідно пам’ятати науку предків, що він наш і що ми повинні бути гідними його, а також правильно називати — Триглав, а не «тризуб».
А тепер щодо символів. Смію запевнити, Лев привнесений до нас із Єгипту і не може сусідствувати з Триглавом та козаком.
Натомість нашій історичній та природній традиції найбільше відповідає Олень. Ось що про нього писала у своїй праці «Благослови, мати!» незрівнянна дослідниця української старовини письменниця Докія Гуменна: «У наших найдавніших колядках дуже популярний образ оленя. Очевидно, був це й найпоширеніший тотем у свій час... олень — найчастіше й найчисленніше зображення в скитському мистецтві, зокрема, на стандартах»...
Однак ще давнішим за оленя і ще численнішим зображенням на кам’яних плитах, гончарних та теракотових фігурках була все–таки жінка — мати Леля (неня). Вона також в образі богині Оранти займає центральне місце в Софійському соборі на святих Київських горах. І саме вона, до речі, в образі Покрови–Богоматері була найшанованішою серед тих же козаків–охоронців української землі. Отож при затвердженні проекту Великого герба України Верховна Рада має врахувати історичні корені символів (було б добре, аби переглянув своє рішення і Кабмін).
На Головному державному символі України місце замість лева повинна зайняти Оранта, істинно український і істинно народний образ Матері–Берегині роду нашого. На стрічці, як на мене, найсправедливішим був би напис «За правду! За народ! За Україну!», бо мільйони українців гинули з цими словами на устах, і отже, саме в них найбільша наша святість.