Ходіння по муках гетьмана Мазепи

Епопея із встановленням у Полтаві пам’ятника Івану Мазепі, гроші на який збирали «всім миром», уже давно переросла у фарс. Монумент готовий, гранітний постамент витесаний, але гетьман і досі не може знайти спокій на Соборному майдані, де мав постати ще наприкінці червня. Як уже писала «УМ», цей термін стараннями полтавського мера Андрія Матковського спершу перенесли на День Незалежності, а потім і взагалі «скасували».

І ось — черговий етап абсурду. 15 жовтня відбулося спільне засідання міської художньої та містобудівної рад, на якому, за попередніми домовленостями з міським головою, мало бути визначене нове місце для пам’ятника. Насправді ж про це на засіданні навіть не йшлося. Натомість члени обох рад висловилися взагалі проти встановлення пам’ятника гетьману Мазепі не лише на Соборному майдані, а й будь–де у Полтаві. От тільки хто висловлювався? Художники, які себе поважають, на художню раду не прийшли, а з містобудівної ради були три районні архітектори, міський архітектор, його заступник та помічник міського голови. Таким чином, ця «спільна рада» стала ще одним етапом упертої боротьби мера проти гетьмана.

Цікаво, що такий затятий опір встановленню в Полтаві пам’ятника визначному україн­ському гетьману чинить людина, причетна до Блоку Тимошенко й підтримувана відповідною — найбільшою — фракцією у міській раді. Шановна Юліє Володимирівно, звертаюся до вас не лише як до очільника уряду, а й як до лідера політичної сили, яка на минулих виборах своїм гаслом мала «Український прорив». Чи знаєте ви, що у Полтаві ваш представник Андрій Матковський разом із депутатами від вашого блоку замість працювати на український прорив, навпаки, чинять йому перешкоди?

У Держбюджеті 2008 року були передбачені кошти на спорудження у Полтаві пам’ятника Івану Мазепі, який мав постати до 300–річчя воєнно–політичного виступу гетьмана та укладення україно–шведського союзу. Попри спротив міського голови, сесія міськради 22 серпня 2008 року погодила місце його розташування на Соборному майдані. За результатами всеукраїнського конкурсу був затверджений проект київського скульптора Миколи Білика та полтавського архітектора Віктора Шевченка, розроблена проектна документація, одержані погодження Державної служби з питань національної культурної спадщини. Однак обласна рада голосами «регіоналів», комуністів та частини БЮТівців «відфутболила» виділені державою кошти назад до Києва — нечуваний акт в історії місцевого самоврядування.

Та патріотично свідомі полтавці не здалися. З ініціативи Полтавського осередку товариства «Просвіта», який я очолюю, на зведення пам’ятника було зібрано 1 млн. 200 тис. грн. Кошти надходили з усієї України. Багаті люди жертвували тисячами, пенсіонери несли скромні внески, зібрані одногривневими купюрами, школярі — копійки, заощаджені від сніданків.

Міська влада спромоглася знову затягнути процес, перенісши дату встановлення пам’ятника з 27 червня (річниці Полтавської битви) на 24 серпня — мер заливався солов’єм про те, як велично виглядатиме відкриття монумента Мазепі на День Незалежності. Та щойно на Соборному майдані розпочалися підготовчі роботи для встановлення пам’ятника, робітникам стали чинити вже фізичні перешкоди. Далі — більше: міськрада на позачерговій сесії доручила міськвиконкому «визначити замовника» та підготувати «проект рішення про надання дозволу на спорудження пам’ятника Іванові Мазепі». І це при готовому пам’ятнику, який схвалений як високохудожній на засіданні художньої ради Національної Спілки художників ще 15 травня 2009 року! Очевидно, за цим стоїть одна мета: затягнути справу зі спору­дженням пам’ятника до президентських виборів. Сподіваючись, що переможе Янукович, і з його допомогою пам’ятник Мазепі вдасться поховати?

І як народний депутат, і як голова Полтавської «Просвіти» я тричі зустрічався із міським головою. Кожна зустріч закінчувалась ніби обопільним порозумінням, але віз і нині там. Полтавці сумно жартують: що ж ви, просвітяни, зібрали лише мільйон на пам’ятник — а де ще 500 тисяч на «відкат» Матковському? Воно й справді, варто було б урядові провести перевірку того, скільки коштів «списано» на такі об’єкти, як освітлення Білої альтанки чи встановлення скульптур біля пам’ятника Гоголю, які спотворили вулицю Гоголя.

Ми розуміємо, що власник величезної бізнес–імперії Андрій Матковський — дуже потрібна людина для ВО «Батьківщина». Але якщо Прем’єр–міністр незалежної України спиратиметься на людей з такою українофобською позицією, то прислужиться прориву хіба що в тоталітаризм та імперське рабство. Тож вимагаємо від вас, шановна Юліє Володимирівно, негайно втрутитися в ситуацію навколо пам’ятника Іванові Мазепі і посприяти його встановленню. Монумент готовий і майже повністю оплачений — залишилося заплатити 274 тисячі гривень виробникові пам’ятника та 120 тисяч — творчій групі. Кошти продовжують надходити на рахунок «Просвіти» з усіх куточків України. Відкритий він і для вас, Юліє Володимирівно, і для депутатів–БЮТівців. Якщо, звичайно, у всіх вас є хоч крапля патріотизму, а отже й розуміння важливості встановлення пам’ятника Іванові Мазепі у Полтаві.

Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ
народний депутат України