«Я люблю Україну» » — це промо країни, чи фонтан абсурду? (Фото з сайту tsn.ua.)
Політика набридла, серіалами забили весь ефір, кожен канал має своє гумор–шоу — можна сказати, і цю нішу більш–менш закрили, але головну рейтингову ставку телеканали роблять на дорогі розважальні формати. Криза підкоригувала кошториси, але в п’ятницю—суботу—неділю в українському ефірі усі співають, танцюють або хизуються блондом. Ми запитали в людей, які так чи інакше причетні до телебачення, що їм подобається з розважальних програм.
Андрій Кокотюха,
письменник, журналіст:
— Якщо в поняття «інтелектуальне телебачення» входить, насамперед, зібрання кількох «голів професора Доуеля», які годину обговорюють якісь проблеми, так ні до чого і не домовившись, тоді я проти такого телебачення. Телевізор, як на мене, повинен: а) просто інформувати; б) інформувати в доступній, популярній, легкій формі про важливі речі; в) інформувати розважаючи; г) розважати.
Телебачення — це масова культура. У цьому словосполученні ключове слово «культура». Але люди, які нас розважають, самі мусять бути як мінімум культурними. Тобто не виконувати вказівки продюсерів, як у новому шоу «Я люблю Україну» і черговому сезоні «Танцюю для тебе», а підходити до реалізації проекту творчо і зі смаком. Для цього треба мати певний культурний багаж.
Через те «Народна зірка» поки що програє: цілком справедливе і логічне бажання обмежитися лише артистами з українським громадянством конфліктує з появою серед учасників шоу таких сумнівних «зірок», як Віктор Павлік. Цей статус підтвердила невдала спроба участі цього співака в минулому сезоні «Танцюю для тебе»: він не просто вилетів першим, а ще й образився. Натомість «важковаговики» Потап&Настя Каменських присутні тепер мало не в кожному шоу, що не робить ані їхню участь у проекті, ані саме шоу ексклюзивом.
«Танцюю для тебе» — проект видовищний і зроблений професійною командою. Але третій сезон лише зайвий раз доводить спекулятивний вибір загальної ідеї. Розважальне танцювальне шоу не може бути кричущим, навіть виклично соціальним. Адже в такому разі воно мусить тривати безкінечно, бо допомога інвалідам і здійснення чиїхось мрій, заради чого «зірки» оббивають паркет, актуальні завжди, і теми ніколи не закриються. Краще б уже змагалися в майстерності володіння танцями народів світу, навіть найекзотичнішими. Це додало б розважальному шоу пізнавального характеру.
Якщо брати такі проекти, як «Хто проти блондинок?» чи «Інтуїція», українська версія якого вже записана і стартує з Нового року, то більш «інтелектуальними» ці шоу можуть виглядати через свою «заточеність» на ведучому. В обох випадках це — Андрій Доманський, і він, як на мене, цілком відповідає поняттю «культурна людина», хоча зовсім не «митець». Митцям у чистому вигляді на телебаченні поки що, на жаль, чільного місця не знайшли.
Михайло Бриних,
письменник, журналіст:
— На українському телебаченні всі шоу розважальні, навіть новини і кримінальна хроніка. Продюсери свято вірять у те, що громадянам треба якомога частіше «розслаблятися», і від кількості «розслаблених» програм стає моторошно. Якби в часи середньовічних епідемій чуми існувало телебачення, то воно було б саме таке — розважальне й розслаблене.
Серед прем’єр цього сезону я б виокремив два фонтани абсурду: «Я люблю Україну!» на «1+1» та «Насправді–шоу» на каналі «Україна». Перша — це своєрідна антитеза до загалом оптимістичного проекту «Україна має талант!» (СТБ), бо дозволяє глядачеві побачити, наскільки убогі, безграмотні та пустопорожні наші популярні артисти, тобто — вже визнані таланти й зірки. Любов до України тут, на жаль, присутня тільки в назві. «Насправді–шоу» — це черговий телевізійний гробар гумору. В ній забагато примітивної політичної сатири та слабких імпровізацій.
Ще ніби з’явилися якісь програми у стилі «альо, ми шукаємо таланти», нові сезони танців і побитих екстрасенсів, але це все вже було у стандартному комплекті телерозслаблення.
Тетяна Мокріді,
член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України:
— Я б поділила розважальні проекти нинішнього телесезону на кілька груп. Перша — багатовекторні програми, які поєднують основне призначення з соціальними функціями. Пошуком талантів займаються в «Народній зірці», «Фабриці зірок–3» і «Танцюють всі». Масовий принцип відбору конкурсантів дає можливість телеглядачам стати свідками того, як «маленька» творча людина може стати відомою, а конкурсантам — повірити в себе.
Завдяки Костянтину Меладзе друге (чи третє) дихання цього сезону отримала «Фабрика зірок». Про те, що менеджмент «Нового каналу» вдало обрав музичного продюсера, говорять рейтинги. Третій сезон проекту значно перевищив показники як другого, так і першого своїх попередників.
Окреме слово — про «Танцюю для тебе» на «1+1». Уже третій сезон поспіль учасники танцювального проекту допомагають дітям. І це не просто бажання загострити увагу на соціальній проблемі, а конкретний креативний підхід до її вирішення.
Я виокремлюю суто розважальні шоу «Хто проти блондинок?» та «Я люблю Україну». Ставитися однозначно як до однієї, так і до іншої не можна. Претензії на інтелектуальність в обох залишаються лише на рівні претензій. Шоу «Хто проти блондинок?» вирізняє з–поміж інших постать ведучого — недаремно Андрій Доманський став переможцем цьогорічного «Телетріумфу» в номінації «Ведучий розважальної програми». Можливо, не всі погодяться зі мною, проте заслуговує на увагу програма «Я люблю Україну» вже тому, що в її назві є промо нашої країни. Творча група проекту нестандартно (на жаль, інколи занадто спрощено) демонструє, що українцям є чим пишатися.
Ірина Геращенко,
народний депутат:
— Розважальні проекти — не мій формат. Я взагалі намагаюся якомога менше часу витрачати на українське телебачення, яке, на мою думку, в не найкращій формі. З 14–річною донькою ми дивимося «Найрозумніший». Це одна з небагатьох корисних програм, яка дає можливість дітям і в студії, і біля екранів телевізора перевірити свою ерудицію.
Я дивилася лише один випуск чергових «Танців з зірками» на «Плюсах». Мені здається, що проект, попри соціально–гуманітарне навантаження, втратив свою новизну. У цьому шоу часто дуже занижений рівень учасників — багато з них просто не цікаві: і танцями, і ще більше — своїми судженнями. Від кого з учасників третього сезону передається позитивна енергія, так це від Ані Безсонової. Сумно, коли телеканали починають штучно розкручувати своїх зірок і зірочок — які три дні попрацювали, ще не зрозуміли, скільки слів можуть зв’язати. Коли їх бачиш на екрані, виникає бажання вимкнути телевізор.
Ще бачила кілька анонсів шоу «Я люблю Україну» — це щось жахливе, дуже низької якості. Це не гумор. Коли я ще працювала на «Інтері», тогочасні «Плюси» були взірцем для інтелігентного україномовного глядача. Прикро, що канал зараз так занижує планку. Україну так не люблять.
Олег Панюта,
головний редактор журналу «Телеcitу»:
— Серед розважальних проектів нинішнього телесезону практично немає нічого нового. Це стосується і «Танців з зірками», і «Танцюю для тебе», і «Фабрики зірок». Хтось це може пояснювати економічною кризою. Проте рекламний ринок, принаймні в гривневому еквіваленті, свідчить, що гроші на телебаченні є.
Засмучує засилля куплених форматів. Навіть «Народна зірка» телеканалу «Україна», яку творці позиціонують як оригінальний проект, дуже нагадує російські «Дві зірки», які вже показував «Інтер». В якихось мінімальних деталях відмінності, звичайно, знайти можна, проте початок і завершення ідентичні — має перемогти пара співаків. У чому новизна? Інтерес до телебачення згасає, зокрема, і тому, що глядач на екранах не бачить нічого нового.
Ольга Захарова,
творчий директор компанії «1+1 відеодизайн»:
— Як незалежний експерт, виступаючи наприкінці вересня на Московському міжнародному фестивалі реклами «Червоне яблуко», я відзначила вдалу промо–кампанію проекту «Народна зірка». Телеканал «Україна» не пошкодував коштів і створив окремі якісні постановочні ролики, якими промотує шоу. Пам’ятаєте: домогосподарка, що миє вікна і співає, співаючі дівчина в душі та водій авто.
Узагалі внаслідок відчутної конкуренції значно підвищився рівень дизайну каналів, які ще кілька років тому вважали каналами другого ешелону: «Нового», СТБ, ICTV, тієї ж «України». Зважаючи на світові тенденції, нинішній стан дизайну та промо– і розважальних проектів на вітчизняному телебаченні можна охарактеризувати як оптимістичний. Минулого телесезону поставив планку, до якої прагнуть дотягуватися інші, канал СТБ проектом «Україна має талант».
Загальнонаціональна панель GFK
Назва шоу Канал Рейтинг Частка Глядацька аудиторія
«Народна зірка» «Україна» 2,22% 11,56% 18+
2,54% 10,92% за «50 тис.+»
«Танцюю для тебе–3» «1+1» 6,44% 16,88% 18+
4,91% 12,78% за «50 тис.+»
«Танцюють всі–2» СТБ 4,43% 11,53% 18+
5,13% 13,34% за «50 тис.+»
«Фабрика зірок–3» Новий канал 6,05% 17,14% 14–49
6, 74% 19,24% за «50 тис.+»
«Хто проти блондинок–2» Новий канал 14–49
4,72% 16,52% за «50 тис.+»
«Я люблю Україну» «1+1» 5,02% 11,97% 18+
3,78% 9,26% за «50 тис.+»
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
