67–річний Ульріх Габсбург–Лотрінген хоче стати наступним президентом Австрії, але на перешкоді стала Конституція країни, яка забороняє нащадкам колишньої імператорської династії займати високі державні посади. Щоправда, в жилах цього політика з Партії зелених із землі Каринтія зовсім немає габсбурзької крові, бо він лише одружився з далекою родичкою імператора Франца Йосипа, але заборона, зафіксована в параграфі 60 Конституції, поширюється і на «сьому воду на киселі». Тому нащадки цісарського роду прагнуть змінити Конституцію. Ульріх Габсбург–Лотрінген вказує, що така норма Конституції застаріла (вона діє з часу падіння Австро–Угорської імперії 1918 року) і є порушенням принципу рівності громадян перед законом.
Багато громадян Австрії вважають «табу на імператорську кров» дійсно недемократичним і нагадують, що Габсбургів покарали занадто суворо. Адже існують і інші заборони, які було прийнято 1919 року в рамках так званого Габсбурзького законодавства. Наприклад, представникам імператорської родини заборонено в’їзд до Австрії, якщо вони не відмовляться від претензій на трон і не приймуть статусу звичайного громадянина. Так довелося зробити останньому імператорові у вигнанні Карлу І. Окрім того, держава конфіскувала все майно королівської сім’ї, ліквідувала аристократію як таку, а з прізвищ аристократичних родин усунула приставку «фон». Усе це — щоб унеможливити Габсбургам реставрацію монархії. Сину Карла І — Отто дозволили повернутися з Німеччини до Австрії лише 1962 року, коли він письмово відмовився від будь–яких претензій на трон.
Австрійські правники впевнені, що Конституційний суд не задовольнить позов Ульріха Габсбурга–Лотрінгена. Хоча б з огляду на те, що це передбачає велику роботу: потрібно внести зміни до Конституції, попередньо затвердивши їх на всенародному референдумі.