Минулої суботи глави Туреччини і Вірменії за посередництва Швейцарії підписали історичну угоду про відновлення дипломатичних відносин. На урочистості в Цюріху були присутні держсекретар США Хілларі Клінтон, глава дипломатії ЄС Хав’єр Солана, міністри закордонних справ Франції Бернар Кушнер та Росії Сергій Лавров. Угода, якою, зокрема, передбачається відкриття вірмено–турецького кордону, ще повинна бути ратифікована парламентами обох країн.
Документ відразу ж жорстко розкритикували як вірменська, так і турецька опозиція, вважаючи, що їхні уряди пішли на занадто великі поступки. Найбільш гострими питаннями є кількість жертв турецьких погромів вірмен у 1915—1917 роках та окупація Вірменією Нагірного Карабаху, який населений переважно вірменами, але формально залишається частиною Азербайджану, близького союзника Туреччини. Баку відразу заявив, що Туреччина не повинна нормалізувати відносини з Вірменією до вирішення проблеми Нагірного Карабаху, тобто виведення звідти вірменських військ та цілковитого повернення цього анклаву Азербайджану. А в неділю прем’єр–міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган зробив заяву, в якій фактично зайняв азербайджанську позицію: відкриття кордону між Туреччиною та Вірменією можливе лише після прогресу на переговорах щодо Нагірного Карабаху. «Ми прагнемо, щоб усі кордони були відкриті одночасно. Але так довго, як Вірменія не виводитиме свої війська з азербайджанської території, Туреччина не поставиться позитивно до відкриття кордону», — заявив Ердоган агенції «Франс пресс».