До такого висновку дійшла комісія Міністерства освіти, яка проводила перевірку за запитом народного депутата і головного кримського міліціонера Геннадія Москаля. Як повідомив на вчорашній прес–конференції в МОН міністр освіти Іван Вакарчук, у наказах про зарахування на перший курс денної та заочної форми навчання Київського університету імені Тараса Шевченка за 1994—1995 роки студент Андрій Кислинський не значиться. У наказах про випуск історичного факультету за 2000 рік цей студент також не фігурує. Окрім того, дані про диплом «серії такої–то» в інформаційній базі даних Міносвіти відсутні й такий документ узагалі не виготовлявся.
Іван Вакарчук додає, що під час порівняння дипломів, виданих університетом у 2000 році, з копією диплома Андрія Кислинського було виявлено певні розбіжності. А саме: в дійсних університетських дипломах були зроблені записи «отримав повну вищу освіту за спеціальністю історія і здобув кваліфікацію історик, викладач історії». Натомість у документі Кислинського зазначено: «Отримав повну вищу освіту за спеціальністю історія і здобув кваліфікацію історик, викладач історичних дисциплін». І ще одна деталь: у виданих 2000 року дипломах КНУ було допущено опечатку у назві ВНЗ, якої в «липовому» дипломі немає. «Зважаючи на зазначене, Кислинський у цей період в університеті не навчався, а диплом на його ім’я не видавався», — підсумував Іван Вакарчук висновки спецкомісії.
Сам заступник голови СБУ Андрій Кислинський в інтерв’ю УНІАН не відповів чітко на запитання, чи закінчував він історичний факультет університету імені Шевченка. Він заявив, що його диплом справжній і просив дочекатися, поки пройдуть перевірки. «Я ще раз підкреслюю, що мій диплом справжній. Далі про щось я говоритиму тільки тоді, коли в мене буде інформація, яким чином пан Москаль отримав цю довідку з університету, чому вона виникла і чому вона саме така...». Водночас на запитання «Чи можете розповісти щось про своє навчання: хто був керівником вашої дипломної, вашим куратором чи методистом? Яка тема вашої роботи?», Кислинський відповів: «Ми з вами не настільки близько знайомі, аби я вам розповідав про свою молодість, про свій університет, про своїх викладачів. Я це розповім у своєму поясненні, яке даватиму Головній державній службі. Тому що я є не політиком, я є не публічною персоною, я є державним службовцем».