Сьогодні в обід президент Польщі Лех Качинський поставить свій підпис під Лісабонською угодою — документом, який передбачає реформу устрою Європейського Союзу. Церемонія відбудеться у Варшаві у резиденції «Бельведер». Акт підписання пройде на високому рівні: у Польщу приїдуть голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, прем’єр Швеції Фредрік Рейнфельдт (скандинави наразі головують у ЄС), а також спікер Європейського парламенту поляк Єжи Бузек.
Після того, як Ірландія минулого тижня схвалила «малу Конституцію» ЄС на референдумі, залишилося лише дві країни, що не дали «зеленого світла» Лісабонській угоді. Президент Польщі тривалий час тягнув із підписанням угоди. Лех Качинський «торгувався» за те, щоб Польща більше впливала на політику Євросоюзу загалом. До цього додавався внутрішній конфлікт Качинського з прем’єром Дональдом Туском: вони боролися за те, аби мати більший вплив на закордонну політику. Врешті–решт, Качинський обіцяв підписати угоду відразу після того, як в Ірландії відбудеться референдум, і жителі з Британських островів підтримають документ.
Впливова «Газета виборча» увесь тиждень виходила із нагадуванням на першій сторінці: «Президент обіцяв, що підпише угоду відразу після референдуму в Ірландії. На підпис чекаємо вже 3 (4, 5...) днів». «Усі в Європі чекають, коли угода нарешті буде ухвалена, — зазначив у коментарі «УМ» кореспондент закордонного відділу «Газети виборчої» Яцек Павліцкі. — Думаю, що, незважаючи на певне сповільнення, не буде проблем. Я вважаю, що Лісабонська угода корисна для Польщі. Вона дає нам більше можливостей. У Польщі сподіваються, що угода зміцнить ЄС, європейські інституції, і Європа матиме більш спільну політику. У тому числі, щодо України та Росії».
Лісабонська угода, зокрема, передбачає запровадження посад президента ЄС (точніше, квазіпрезидента) та верховного представника з закордонної та оборонної політик — фактично, міністра закордонних справ. Утім ці новації набудуть чинності лише після 2014 року. А перед тим свій підпис під угодою має поставити ще президент Чехії Вацлав Клаус.
Що ж до українського контексту, то українські дипломати сподіваються, що Європа, позбувшись мороки з внутрішніми проблемами, зможе серйозніше зайнятися справами України. Зокрема, підготовкою до грудневого саміту Україна — ЄС, а також розробкою нової угоди між Києвом та Брюсселем. «Імплементація Лісабонської угоди автоматично відкриває для нас додаткові можливості, — зазначив у коментарі «УМ» посол України в Польщі Олександр Моцик. — Європа більше не буде зайнята питанням to be or not to be, тому ми очікуємо на пожвавлення переговорів».
Утім навряд чи нову угоду з ЄС буде підписано цього року, як передбачали оптимісти. На останньому засіданні комісії Європарламенту зі справ з Україною йшлося про те, що угоду можна буде підписати щонайшвидше наступного року, розповів у Варшаві українським журналістам голова «української» комісії Павел Коваль.