І в попередні роки вибір лауреатів найпрестижнішої політичної премії світу — Нобелівської премії миру — викликав подив чи неоднозначні реакції. Немає сумнівів, що вибір цьогорічного лауреата також стане предметом довгих обговорень та сумнівів. Норвезький комітет зупинив свій вибір із 205 претендентів (рекордна кількість за всю історію нобелівських премій миру) на президентові США Бараку Обамі, який перебуває на цій посаді неповні 10 місяців і ще не встиг зробити цей світ «мирнішим», хоча має такі наміри. Може, варто було зачекати принаймні до наступного року? Певно, премія видана авансом... А може, за відмову від розміщення елементів ПРО в Європі? Чи як підсолода тієї гіркоти, яку президент США пізнав, програвши боротьбу за проведення Олімпійських ігор–2016 у його рідному місті Чикаго?
«Ассошіейтед пресс» нагадує, що Нобелівською премією вшановують діяння претендента на час, коли була запропонована його кандидатура. Термін подання заявок на цьогорічну Нобелівську премію миру сплив 1 лютого. На той час президент Обама перебував при владі... лише десять днів.
Досі Нобелівською премією миру нагородили лише двох президентів США: 1906 року — Теодора Рузвельта та 1919 року — Вудро Вільсона. Але її не отримали президенти, які перемогли у Другій світовій війні, виводили американські війська з В’єтнаму чи підписували угоди про скорочення ядерних арсеналів. Вони не заслужили її роками праці, а «спринтер» Обама, виходить, заслужив за десять днів перебування в Білому домі.
Багато міжнародних оглядачів говорять про девальвацію Нобелівської премії миру. Інші нагадують, що інший лауреат Нобелівської премії миру — Далайлама — тепер перебуває у США. Це його 10–й візит до Америки, починаючи з 1991 року. Під час попередніх дев’яти з ним завжди зустрічалися президенти США, але Обама відмовився.
Утім Нобелівський комітет дав чітку аргументацію вибору Обами лауреатом премії миру: «За його надзвичайні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії та співробітництва між народами». І далі: «Комітет надав особливої важливості баченню та праці Обами для створення світу без ядерної зброї». То, може, варто було поділити премію між ним та кремлівськими лідерами й пекінським керівництвом, без яких такий світ не створити? Нобелівський комітет видає добрі наміри за доконані факти, стверджуючи, що президент Обама вже створив новий клімат у міжнародній політиці, надав центральне місце багатосторонній дипломатії з наголосом на роль у ній ООН та інших міжнародних інституцій, що діалог і переговори вже стали головним інструментом вирішення найбільш важких міжнародних конфліктів.