Королівська Шведська академія наук повідомила вчора імена нових лауреатів Нобелівської премії з хімії — це 57–річний британець індійського походження Венкатраман Рамакрішнан, який працює в Лабораторії молекулярної біології у Кембріджі (Велика Британія), 69–річний американець Томас Стейтц, співробітник Єйльського університету (США) та 70–річна ізраїльтянка Ада Йонат із Вайцманівського інституту наук. В обґрунтуванні шведських академіків вказано, що трьох учених відзначено за вивчення структури та функцій рибосом. Це дуже важливі дослідження процесів, які є ключовими для життя. Грошову нагороду в 10 млн. шведських крон буде поділено порівну між трьома лауреатами.
Цьогорічні нобеліанти пояснили, який вигляд має рибосома і як вона функціонує на рівні атомів. Рибосоми є ключовими для життя структурами. Вони виробляють протеїни, які, у свою чергу, контролюють хімічні процеси в усіх живих організмах. Вони передають генетичну інформацію, яка міститься у ДНК, білкам, а ті творять клітини живих організмів, оскільки самі молекули ДНК є пасивними. Пізнання рибосом допомогло створити нові види антибіотиків.
Трійці дослідників після довгої та копіткої праці вдалося створити карти кожного з кількасот тисяч атомів, які утворюють рибосому. Для цього вони використали метод, який має назву рентгенівська кристалографія.
У нашому тілі є десятки тисяч протеїнів різної форми та функцій. Найвідоміші з них — це гемоглобін, який транспортує кисень, гормони на зразок інсуліну, колагени шкіри чи ензими, які розщеплюють цукор. Вони будують і контролюють життя на хімічному рівні. І всіх їх виробляють рибосоми.