Учиться — завжди пригодиться

...Починалося все 25 років тому з однієї кімнатки музею профтехосвіти області. Тоді він був новацією і отримав схвалення. Це додало ентузіазму засновнику та завідувачу закладу Анатолієві Близнюку. Сьогодні в приміщенні обласного управління освіти й науки розташувалися аж чотири музейні зали. До ювілею музею навіть путівник видали. Сьогодні в Україні всього п’ять подібних закладів. Сумський вважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько десяти тисяч людей.

До комп’ютера був стилос

Ми добре розуміємо необхідність освіти, але не завжди цікавимося тим, як відбувався розвиток системи навчання. Анатолій Близнюк почав відлік від кам’яного віку. Від зародження навіть не писемності, а здатності передавати інформацію через символи, звуки. Потім — через вузликове письмо, глиняні таблички, папірус... На околиці села Ігорівка нинішнього Буринського району археологи знайшли залізне писало, або ж стилос, — стержень для писання на бересті. Маленька знахідка, що є підтвердженням великого факту: сіверяни, чиї племена входили до Київської Русі, знали письмо ще в Х—ХІІІ століттях.

А чи знаємо ми, що слово «академія» отримало назву від місцевості Академія — поблизу Афін. Місцевість так була названа на честь міфічного героя Академа. Слово «школа» теж із грецької. Там, у Греції, перші школи з’явилися ще в VI ст. до н. е. Найдавніша ж школа на Сумщині з’явилася в Миропіллі нині Краснопільського району в другій половині XVII ст...

Довженко з педінституту потрапив у кіно

Мандруючи залами музею, дізнаюся, що саме в українських братських школах та колегіумах XVI століття було засновано класно–урочну систему. До того всі учні — чи тобі сім років, чи 17 — навчалися разом. Погодьтеся, незручно.

Наприкінці XVIII — на початку XIX століть у селі Попівка Сумського повіту діяв гурток, названий «Попівською академією». Заснував його власник села, автор першого поетичного перекладу «Слова о полку Ігоревім» в Україні Олександр Паліцин. Відвідували його справді видатні особистості того часу. Вважається, що саме в цьо­му гуртку визріла думка про відкриття університету в Харкові. Ще один сумчанин, Микола Сумцов, відомий етнограф та педагог, першим у Харківському університеті почав читати лекції українською мовою.

Узагалі Сумщина є просто джерелом усіляких педагогічних новацій. Перші в Україні сезонні дитячі ясла теж з’явилися тут — на Конотопщині на самісінькому початку XIX століття. А в 1831 році в Лебедині відкрили першу на території тогочасних Росії та України школу для дівчат–селянок. Маленьких кріпачок навчали не лише мистецтву хатньої роботи, а читанню, письму, початкам арифметики. Одні з перших благодійних недільних шкіл України з’явилися в Сумах та Ромнах 1861 року. У 1874–му було відкрито вчительський інститут у Глухові. Його вихованцями стали відомі Степан Васильченко, Сергій Сергєєв–Ценський, навчався тут і вперше в житті потрапив до кінотеатру, що поруч інституту, режисер Олександр Довженко... І був це перший вищий педагогічний заклад України.

Знайомі все обличчя!

Постаті видатних педагогів і просвітителів, пов’язаних із Сумщиною, заслуговують, мабуть, окремого музею. Пантелеймон Куліш, уродженець Шостківщини, який видавав народні книжки і підручники. Борис Грінченко, відомий письменник, який матеріали для своїх творів черпав у роки вчителювання у Нижній Сироватці Сумського повіту. Славетний глухівський Георгій Нарбут із його «Українською абеткою». Видатний педагог Костянтин Ушинський. У селі Богданівка Шостківського району, де був маєток родини, збереглося приміщення однієї з п’яти початкових шкіл, збудованих донькою Костянтина Дмитровича Надією.

Вихідцями з Сумщини є також відомий педагог Тимофій Лубенець, укладач підручника, в якому арифметичні задачі були близькими до сільських буднів, Микола Василенко — міністр освіти у 1918 році. А ще — Антон Макаренко, Борис Антоненко–Давидович.

Педагогіку творили особистості. І народний музей сьогодні закликає нинішнє вчитель­ство плекати особистості. Бо ж, переконаний відмінник освіти України Анатолій Близнюк, «основною метою педагогів є навчити вихованців не тільки грамоті, професії, а й головному — бути Людиною».