Позавчора греки мали вибрати з приблизно чотирьох тисяч кандидатів 300 депутатів однопалатного парламенту. Специфіка країни в тому, що за владу в країні в повоєнні роки постійно борються два політичні клани: Караманлісів та Папандреу. І цього разу головними суперниками були правляча з 2004 року правоцентристська партія «Нова демократія» на чолі з прем’єр–міністром Костасом Караманлісом та лівий Загальногрецький соціалістичний рух ПАСОК на чолі з Георгіосом Папандреу. На всіх виборах упродовж останніх 30 років дві провідні політичні сили Греції незмінно здобували разом більше 80 відсотків голосів виборців. Потреба проведення дострокових виборів виникла у зв’язку з тим, що під тиском ПАСОК президент країни Карлос Папульяс розпустив парламент.
За попередніми результатами, перемога ПАСОК виявилася більш ніж переконливою — соціалісти набрали від 39,5 до 44 відсотків голосів, що гарантує їм 151 — 159 парламентських місць і право самостійно формувати новий уряд. Консерватори заручилися підтримкою приблизно 35—39 відсотків виборців. Відставання від соціалістів ніби не таке й велике. Але тут знову вступає в дію специфіка грецького виборчого законодавства, за якою партія–переможець виборів автоматично отримує бонус у вигляді 40 парламентських місць. Тому «Нова демократія» матиме у новому парламенті лише 94—100 мандатів (дотепер — 151).
Поразку правих пояснюють поганими результатами боротьби з фінансовою кризою, корупційними скандалами та молодіжними заворушеннями наприкінці минулого року. Соціалісти підкупили виборців обіцянками подолати кризу з допомогою стимуляційного пакета вартістю три мільярди євро, хоча в разі його задіяння зовнішній борг країни перевищить вартість 100 відсотків її ВВП.
ДО РЕЧІ
Греція має своєрідне, порівняно з іншими європейськими країнами, виборче законодавство. Участь у виборах для приблизно десяти мільйонів греків віком від 18 до 70 років є обов’язковою. За неявку на дільницю загрожує ув’язнення до одного року, хоча цей пункт законодавства жодного разу не застосовувався.