Багатосерійні вбивці

Батьки засуджених до довічного ув’язнення Віктора Саєнка та Ігора Супрунюка, яким, нагадаємо, інкримінується понад 20 жорстоких убивств ні в чому не винних людей, провели вчора у Дніпропетровську прес–конференцію. Насамперед вони повідомили, що Верховний Суд України повернув кримінальну справу їхніх синів, а також Олександра Ганжі, якого засуджено до дев’яти років позбавлення волі, до Апеляційного суду Дніпропетровської області з зауваженнями щодо протоколу судового засідання. Як зазначив Ігор Саєнко, «судового процесу по суті не було», а в справі не було ніяких доказів причетності його сина до вбивств, отож зачитали тільки свідчення затриманих, які «вибивали» протягом 21 дня.

Учора по обіді Апеляційний суд почав розглядати повторно зауваження Ігоря Саєнка стосовно змісту протоколу судового засідання. Щодо конкретних епізодів він, зокрема, згадує про вбивство хлопця у Кирилівці Запорізької області: у кримінальній справі зазначено, що людину позбавили життя о 1.30 ночі, але там же зазначається, що о 2.15 із загиблим начебто спілкувався по мобільному телефону його приятель, а у висновку судмедексперта із Запоріжжя йдеться вже зовсім про інший час убивства — восьму годину ранку, коли Ігор Супрунюк та Віктор Саєнко вже повернулися до Дніпропетровська. «Це тільки один із прикладів, які навіть сторонній людині дають можливість задуматися про те, що наших дітей підставили, — наполягає Саєнко–старший. — Звинуватили і покарали ні в чому не винних — і все тільки для того, щоб захистити племінника екс–«губернатора» Дніпропетровської області Надії Дєєвої (під час процесу підозрювані стверджували, що це він був причетний до серійних убивств. — Ред.)

Володимир Супрунюк, у свою чергу, назвав весь процес «чистою провокацією». А Ігор Саєнко вчора повідомив журналістам, що ще 10 вересня відправив до прокуратури області заяву з вимогою порушити кримінальну справу стосовно всіх учасників «фальшивої справи, у результаті якої наші діти були засуджені».

ДОВІДКА «УМ»

Слідство у цій справі тривало дев’ять місяців, суд оголосив свій вердикт 10 лютого 2009 року.

Трьох на той час учнів дев’ятого класу було звинувачено у серійних убивствах — загалом упродовж півтора року було вбито 21 людину. На слід зловмисників удалося вийти завдяки відеозйомці, яку хтось із них розмістив в інтернеті: школярі спершу жорстоко катували та вбивали тварин — щоб «загартувати» себе до вбивства людей. Окремі розправи над людьми теж фільмували. Перший злочин група скоїла 25 червня 2007 року — вбили двох ні в чому не винних людей — Катерину Ільченко та Романа Татаревича, які просто потрапили під гарячу руку в «зручному» місці.

Наступні жертви підлітків відрізнялися одна від одної — віком, статтю, соціальним статусом, але всіх їх об’єднувало одне — причин для смертельної ненависті до цих людей у вбивць не існувало. Бузувіри виїздили на «мокре діло» в машині Супрунюка (якого суд визнав лідером групи) та на краденому моторолері й нападали зненацька на першого–ліпшого зустрічного. У деяких із жертв зловмисники не забирали навіть коштовності, що свідчить, на думку фахівців, лише про одне — злочини здійснювали «задля задоволення».