Атмосфера: за рівнем забрудненості Київ посідає п’яте місце в Україні і 29–те у світі
За кількістю сміття на душу населення столиця України посідає 29–те місце у світі. «Приємно», що ми пропустили поперед батька в пекло Москву — «білокам’яна» зайняла 14–ту сходинку. Міжнародна компанія Mercer Human Resource Consulting провела складний моніторинг найбільших міст планети, дослідивши наступні показники: рівень забрудненості повітря, ступінь утилізації відходів, придатність питної води, надання медичної допомоги та наявність інфекційних хвороб. У підсумку — найбільш засміченим населеним пунктом Землі виявився Баку (Азербайджан), а найчистішим — Калгарі (Канада). Києву ж у третій десятці «свинських» міст компанію складають Лагос (Нігерія) та Сана (Ємен).
Що ж стосується України, то тут міста оцінювали винятково за станом повітря. Відтак визнали, що «дихати нічим» передусім у Луганську, Запоріжжі, Дніпропетровську та Донецьку. На п’ятому місці — улюблені пагорби апостола Андрія. Атмосферу Києва найбільше забруднюють ті, на кого ми молимось в опалювальний сезон, — теплоелектростанції, а також сміттєспалювальний завод «Енергія», фармкомбінат «Борщагівка», склотарний завод, Дарницький вагоноремонтний завод та столичний м’ясокомбінат. При цьому, однак, 83 відсотки всіх шкідливих викидів в атмосферу «забезпечують» автомобілі. Рівень двооксиду азоту в атмосфері Києва зазвичай перевищує норму вдвічі, але влітку концентрація небезпечної речовини зростає у 5–6 разів — і все це через надмір автотранспорту на вулицях Києва, зазначає Міністерство з надзвичайних ситуацій.
До речі, не так давно в надрах ДАІ народилась ідея перевіряти не лише швидкість наших чотириколісних друзів, а й досліджувати вихлопні гази автомобілів. Інспектори мають проводити з водіями «природоохоронні бесіди» та вимірювати токсичність відпрацьованих газів — такою ініціативою відреагувала ДАІ на звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо загальної ситуації в Києві (комісія звітувала в червні). Втім за скандалом довкола приладу «Візир» ідея з вихлопними газами якось зійшла нанівець. Зате народилась ініціатива побудувати в місті іще один сміттєспалювальний завод — про це повідомив заступник Черновецького Анатолій Голубченко. Це буде підприємство потужністю 500 тисяч тонн сміття на рік, пояснив він. А побудують завод на Троєщині, у районі ТЕЦ–6.
Вулиці: щороку Київ викидає 1,5 тонни сміття
Ця цифра має на увазі ту кількість твердих побутових відходів, які щороку опиняються на столичних вулицях, парках, скверах тощо. З дня на день кількість сміття зростає, а можливості для його переробки залишаються такими ж, як і раніше. Тож, з одного боку, переробні заводи місту не завадять. А з іншого — жителям Троєщини, що будуть сусідити зі сміттєспалювальним заводом, можна тільки поспівчувати.
Мабуть, завдяки статусу столиці Київ іще не переживав такої ганьби, як Тернопіль, де два тижні не вивозили сміття. Проте робітники мітли та віника вже погрожували міській владі «брудними санкціями». Влітку цього року Хрещатик прибирали лише наполовину — страйкували двірники Шевченківського району. Ініціативу підхопили компанії–перевізники сміття: вони також погрожували страйком через 40 мільйонів боргу, які завинили їм комунальники.
Водойми та каналізації: «брудна вода» і споруди 1872 року
Узагалі у Києві — близько двох десятків річок (включаючи зовсім дрібні) та понад 400 озер. Водойми становлять вісім відсотків території міста. Це нібито й небагато, проте проблем із природними водоймами в місті — більш ніж достатньо. Не хочеться повторюватися і розвивати тему антисанітарії на пляжах та в зонах відпочинку (на початку сезону «УМ» присвятила цьому цілу шпальту). Зауважимо лише, що під час недавньої акції розчищення дна Дніпра в районі Оболонської набережної альтруїсти витягли з води купу несподіваних предметів. Серед них були каструлі і фаянсовий посуд, два льодоруби, машинний двигун, друкарська машинка, кілька мобільних телефонів і навіть ноутбук. Апогеєм дня став величезний стілець — з тих, на яких сидять судді під час тенісного турніру (його витягали за допомогою троса).
Окрім підводних сміттєзвалищ, увагу слід також приділити питній воді міста. Цікаво, що Київ випиває щороку близько мільярда кубів води. Основними постачальниками столичного водогону є Деснянський та Дніпровський водозабори. За даними екологів, Дніпро та Десна у межах міста відносяться до водоймищ III класу, які характеризують як резервуари з «помірно забрудненою водою», а у деяких місцях — і до IV класу («брудна вода»). У київській воді «плавають» ізотопи вуглецю, водню та кисню (ці сполуки пришвидшують старіння людського організму). А особливо небезпечною речовиною є солі алюмінію — вони навіть у малих дозах здатні викликати у дітей розумову відсталість.
Що ж стосується водогінних мереж, то всі вони суттєво зношені й перебувають у жалюгідному стані. (Про це наша газета також детально писала). Перевірки показали, що зношеність основних фондів Дніпровської та Деснянської водогінних станцій сягає 60 відсотків. На київських системах водопостачання досі діють ділянки, введені в експлуатацію ще у 1872 (!) році. Деякі зі старих труб не ремонтували понад 50 років. Приблизно чверть комунікацій вимагає негайної заміни (а це — 824 кілометри труб).
Тим часом знаменита Бортницька станція аерації зношена на всі 100 відсотків. Використання існуючих мулових полів може призвести до прориву дамби, оскільки фактичний обсяг осадів уже в кілька разів перевищує проектне навантаження. Ті відходи, які утворюються внаслідок роботи об’єкта, вже нема куди вивозити. Майданчики мулових полів розраховані максимум на 3,5 мільйона кубометрів відходів, а зараз там знаходиться вже понад 8,5 мільйона кубометрів.
Флора та фауна: війна — каштанам, мир — жабам
Перераховувати всі різновиди рослин, що живуть у місті, не є вельми цікавим. Одначе «УМ» з подивом дізналася, що у Києві (переважно — на лівому березі) росте «нехороша травка» — амброзія полинолиста, яка восени викликає сінну лихоманку та астматичні загострення. Повністю чисті від амброзії центр Києва, Борщагівка та Оболонь.
А щодо фауни статистика така: в місті мешкає не одна тисяча тварин. Щоправда, левова частка з них припадає на комах. Із земноводних Київ полюбили жаба озерна та ропуха зелена. Ссавців у місті — 48 видів (з них десять — різновиди кажанів). Столичні ссавці ведуть переважно нічний спосіб життя (це — їжаки, кроти, землерийки). У парках та лісах водяться білки. Птахів фахівці нараховують понад 110 видів. При цьому зоологи зазначають, що з кожним роком летючої та волохатої «тварі» стає все менше. Приміром, солов’їв за останні 30 років у Києві значно поменшало.
Повертаючись до рослин, звернемо увагу на каштани. Символ Києва рятували найбільш просвітлені «уми» КМДА й, судячи з усього, в порятунку зневірились. 23 вересня на нараду зібрались представники «Київзеленбуду», Головного управління екології міськдержадміністрації, санітарно–епідеміологічної служби тощо. Поки чиновники засідали, деревами закушувала «спеціальна» каштанова міль. З нею Київ зіткнувся вперше кілька років тому, проте тоді це носило локальний характер, зараз же дрібна ненажера — повсюди, розповів після засідання Олександр Прогнимак — керівник Головного управління захисту природного середовища у Києві.
Він додав, що каштани можна вилікувати, роблячи їм ін’єкції, однак на подібні процедури потрібні кошти, яких місто не дає. Тож оскільки на боротьбу зі шкідниками грошей нема, шкідники, очевидно, переможуть. Уже зараз знищено близько десяти тисяч «хворих» каштанів. Що ж стосується ідеї закуповувати за кордоном саджанці рожевих каштанів та висаджувати їх уздовж Хрещатика, то меценатів влада так і не знайшла. До того ж наразі йдеться про те, що каштан як такий узагалі не підходить для Києва — міль, яка оселилася в місті, не розбиратиме, наше дерево вона хрумає чи імпортне, дороге чи дешеве.
Відтак в одного з заступників голови КМДА Ігоря Добруцького виникла думка замінити каштани гінкго–білобами. Ця рослина палеозойської ери з лікувальними властивостями та на рідкість смердючими плодами поки що існує у Києві в кількості десятка «одиниць». Усі вони ростуть у Ботанічному саду імені Гришка. Наводнити ними Київ аж ніяк не вдасться — дерева розмножуються непросто і ростуть повільно. Хіба що попросити саджанці за кордоном — якщо Черновецький знайде гроші, яких нема, на примху, якої завтра вже, можливо, й не стане.
І, до речі, найбільш розповсюдженим деревом у Києві є не каштан, а липа. Липа складає 39 відсотків від наявних у місті дерев. На другому місці — каштан, на третьому — тополя. Гінкго–білоби, баобаби та фінікові пальми поки що — у сумній меншості...