На виборчу дільницю 27 вересня Ангела Меркель прийшла в червоному жакеті й чорних брюках, віддавши данину чотирирічному правлінню коаліції свого блоку ХДС/ХСС із Соціал–демократичною партією Німеччини. Кидаючи бюлетень в урну для голосування, фрау канцлер уже передбачала, що надалі провідними в німецькій політиці стануть чорно–жовті барви. Про це свідчили дані соціологічних досліджень, і вони, як з’ясувалося після оголошення попередніх підсумків виборів у Бундестаг, фактично збіглися з результатами голосування.
Найбільше голосів — майже 34% — набрав «чорний» блок Християнсько–демократичного (ХДС) та Християнсько–соціального (ХСС) союзів. Це трохи менше, ніж на попередніх виборах, але однаково залишає за ХДС/ХСС найбільшу фракцію в Бундестазі (близько 228 місць).
Правлячі консерватори на чолі з Меркель здобули подвійну перемогу, адже в новообраному парламенті їм, швидше за все, вдасться створити омріяну коаліцію з «жовтими» — ліберальною Вільно–демократичною партією. ВДП показала найкращий результат за всю історію свого існування, лише трохи не дотягнувши до 15% (у 2005–му — 9,8%). Уперше з 1998 року, після того, як 16–річну «чорно–жовту» гегемонію в Бундестазі порушила Соціал–демократична партія на чолі з Герхардом Шредером, ВДП отримала шанс увійти в уряд. У парламенті вільні демократи можуть розраховувати на 93—94 місця.
Натомість соціал–демократи, які досі входили з ХДС/ХСС у штучну «велику коаліцію», зазнали нищівної поразки. 23% голосів — це на 11 менше, ніж на попередніх виборах і загалом найгірший показник за всю післявоєнну історію СДПН. Для порівняння: попередній антирекорд «червоних» був зафіксований у 1953 році, коли за соціал–демократів проголосували 28,8% виборців. Висуванець СДПН і головний конкурент Ангели Меркель у боротьбі за посаду канцлера, віце–канцлер та міністр закордонних справ Німеччини Франк–Вальтер Штайнмайєр, визнавши поразку, назвав 27 вересня «важким днем для соціал–демократії».
Відтак «червоні» з фракцією у 146 депутатів переходять у жорстку опозицію до консервативно–ліберального уряду. Адже навіть за умови об’єднання в коаліцію із «зеленими» й партією «Ді лінке» («Ліві») для більшості їм не вистачатиме «багнетів». Тим паче, що, попри спільний напрям політичного вектора, СДПН виступає категорично проти об’єднання з радикальними «Лівими», що розраховують на 76 місць у парламенті.
«Ді лінке», якій симпатизують переважно мешканці Східної Німеччини, результатами цих виборів може пишатися: за партію проголосували 11,9% виборців, що на 3,2% більше, ніж у 2005–му.
Останньою силою, яка з 68 мандатами увійшла до Бундестагу, очікувано став «Союз–90»/«Зелені» (10,7% проти 8,1% чотирирічної давності).
Остаточні офіційні результати виборів, на які прийшли рекордно малі 70,8% німців виборчого віку, будуть оголошені на першому засіданні Бундестагу, запланованому на 14 жовтня. А поки що Ангела Меркель, яка залишається канцлером, приймає вітання.
ЩО ЦЕ ДАСТЬ УКРАЇНІ
Після відставки з посад віце–канцлера й міністра закордонних справ Франка–Вальтера Штайнмайєра на його місце, швидше за все, прийде лідер Вільної демократичної партії Німеччини Гідо Вестервелле. Для нашої держави це безумовний плюс, адже ВДП у своїй програмі чітко означила, що позитивно ставиться до входження України в Євросоюз: «Держави Західних Балкан мають середньо– або довгострокову перспективу стати членами ЄС, що підтримує ВДП. Довгостроково це доречно і щодо України».
Водночас, як зазначає у статті для «Української правди» науковий співробітник Інституту досліджень Центральної та Східної Європи Андреас Умланд, керівний блок ХДС/ХСС ставиться до перспективи вступу України в Євросоюз значно прохолодніше, і Вестервелле та його партії доведеться з цим рахуватися.