Цукровий діабет, на який хворіє нині 17,3 тисячі мешканців Рівненщини, недаремно вважається проблемою більше соціальною, аніж медичною. Адже пов'язаний він насамперед із режимом харчування, точніше, асортиментом продуктів, які використовує населення. У нашому краї — це типова «макаронно-картопляна дієта», спричинена доступністю саме цих продуктів для широкого загалу, а особливо пенсіонерів. Що ж стосується м'ясо-молочних продуктів та фруктів, вони, на жаль, не часті гості на пенсіонерському (та й не тільки) столі, а зi спеціальними продуктами харчування для діабетиків ситуація майже катастрофічна.
У Рівному, наприклад, діє лише два спеціалізованих дієтичних відділи — у супермаркеті «Літа» та у центральному гастрономі, та й ті практично ледве тримаються «на плаву». Через те що продукти харчування для хворих на цукровий діабет дорожчі за звичайні, прибутку вони не приносять, а отже, мало популярні у власників торговельних закладів.
Отож медична статистика й свідчить, зокрема, що майже два відсотки мешканців Рівного, а це 4300 осіб, страждають на цукровий діабет, а в області нараховується 175 дітей-інвалідів дитинства саме з таким діагнозом. Окрім того, 450 осіб через хворобу повністю втратили зір, а ще 202 хворим було ампутовано гангренозні кінцівки. Але це тільки офіційна статистика. Що ж стосується реальної цифри, то вона, як показує досвід, має бути принаймні удвічі більшою. Отже, є проблема — і немає реальних шляхів її розв'язання. Більше того, вперше з 2000 року удар по хворих нанесла сама влада.
Наприклад, iз бюджету Рівненщини жодної гривні не надійде в обласний ендокринологічний диспансер для придбання таблеткових цукрознижуючих препаратів та глюкометрів — приладів самоконтролю, яких потребують 9,5 тисячі діабетиків області. Не виділено кошти і на закупівлю імпортного інсуліну — практично єдиних ліків для 10 відсотків хворих, у яких інсулін вітчизняного виробництва викликає небажані побічні реакції. Це — 450 тисяч гривень, які область так і не зуміла відшукати в урізаному бюджеті. Не краща ситуація склалася і в самому обласному центрі, у скарбниці якого коштів, виділених на потреби медичної галузі, явно недостатньо. Недаремно ж один із лікарів-депутатів міської ради Рівного назвав нинішній стан справ геноцидом проти хворих.