Не ходіть, дівчата, в Африку гуляти

      Можливо, дискусії навколо миротворчих місій наших вояків і мають якийсь теоретичний (політичний чи військовий) сенс. А от практичну користь від їхньої присутності за кордоном уже мали можливість відчути на собі деякі українські громадяни. Точніше, громадянки. Причому в тій частині світу, де українська дипломатія навряд чи змогла б їм будь-яким чином допомогти. А з іншого боку, цінний досвід проведення спецоперацій на чужій території отримали наші спецслужби. Причому їхня мета була абсолютно благородною: визволення з рабства. Сексуального.

      Як повідомляє прес-служба Управління СБУ в Луганській області, в лютому нинішнього року співробітники військової контррозвідки та Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки провели першу у своїй історії операцію на «чорному» континенті, звільнивши чотирьох молодих українок, яких силоміць утримували в одному з ліберійських борделів. Луганщина тут уславилася знову тим, що саме з її території були відправлені до Африки майбутні повії. А точніше — з міста металургів та коксохіміків Алчевська. Тут співробітники спецслужби затримали двох організаторів їхнього незаконного переправлення за кордон.

      Історія дівчат повністю вкладається в стандартизовану схему: дівчата спокусилися на пропозицію працювати «в ресторанно-готельному бізнесі», а опинилися... Причому, як стверджують правоохоронці, їм дуже пощастило, що їх знайшли в Монровії (столиці Ліберії). Африканські сутенери мали намір «відрядити» українок углиб країни, де взагалі європейця рідко можна побачити. А в столиці, де стоїть український контингент, доволі швидко рознеслися чутки про появу білошкірих їхніх землячок. Очевидно, далеко від рідної домівки патріотизм відчувається гостріше. Дівчатам вирішили допомогти.

      Після низки оперативно-розшукових заходів співробітники Департаменту військової контррозвідки прибули в Ліберію. Зв'язалися з представниками місцевої влади, а паралельно вийшли на угруповання работорговців. Прес-секретар Луганського управління СБУ каже, що переговори з цими хлопцями були «достатньо складними і вимагали твердості, витримки, знання місцевої специфіки», але «на якомусь етапі» — доводилося «і мускулами пограти». З великою часткою вірогідності можна припустити, що українські вояки з автоматами на БТРі і були тими «мускулами», які стимулювали поступливість протилежної сторони. Та як би там не було, а «норми міжнародного права порушені не були», і африканські полонянки благополучно були доставлені літаком у Львівський аеропорт.

      А організаторів переправлення — 32-річну мешканку Алчевська та її 39-річного «соратника» (громадянина Лівану, між іншим), співробітники СБУ зняли мало не з поїзда. Мабуть, африканські компаньйони зуміли якимось чином повідомити друзів про несприятливий розвиток подій на їхньому «каналі». Порушено кримінальну справу, однак попередній досвід підказує, що суворим покарання работорговців навряд чи буде. А ліванця, швидше за все, просто депортують з України.