«Башковита» нація, але непрактична

30.03.2004

      Виявляється, ще не всі українські науковці, доведені до вітчаю злидарським життям, виїхали за кордон. За даними доктора технічних наук, заступника завідувача відділом технологічного прогнозування та інноваційної політики Інституту економічного прогнозування НАН України Валентини Александрової, в Україні на 10 тисяч населення припадає 55 учених, з них 41 дослідник. За цими показниками, пише УНІАН, Україна поступається США (76 наукових працівників на 10 тисяч населення), Німеччині (126) та Японії (90). Водночас кількість дослідників на 10 тисяч населення у цих країнах приблизно така ж, як в Україні. Це, на думку Валентини Александрової, свідчить про те, що Україна готова виконувати наукові роботи на рівні розвинених країн. «Одна з головних причин того, чому цього не відбувається, — розмірковує пані Валентина, — у структурному розподілі наукових кадрів в Україні, який не відповідає світовому. Так, основна частина науковців в Україні працює у вузах і науково-дослідних інститутах академій наук, 11 відсотків — у галузевому секторі і лише 0,2 відсотка науковців України припадає «на заводський сектор». Тоді як у США понад 70 відсотків науки зосереджено в компаніях, а в Японії — і всі 90. Саме на рівні виробництва в науки є можливість найефективнішого інноваційного використання наукових розробок».

      Надзвичайно низький в Україні й рівень впровадження науково-технічних розробок: із 40 тисяч розробок, які виконуються в Україні щорічно, всього 16 відсотків упроваджуються у виробництво. Викликають занепокоєння і кошти, що виділяє держава на «благородні» цілі. В Україні один із найнижчих рівнів фінансування науки в світі: в середньому на одну розробку в нашій державі припадає всього 15—30 тисяч гривень. Так, фінансування науки в Україні становить 11 доларів на душу населення, тоді як у США ця цифра становить 1000 доларів, у Японії — 900. Навіть у Росії надають більше за нас — 60—66 доларів.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>