Кожному городу — нрав і... історію?

«Те, що написано в шкільних підручниках історії, не сприяє консолідації нації, необ’єктивно висвітлює історичні події і носить тенденційний характер», — таке рішення прийняли 52 із 54 депутатів, присутніх на сесії Донецької міськради. Вони звернулися до Міністерства освіти з вимогою виключити з завдань Зовнішнього незалежного тестування «спірні питання». До таких віднесли діяльність Івана Мазепи, однобічне висвітлення подій Помаранчевої революції та Другої світової війни, не згадується назва «Велика Вітчизняна війна». Місцеві депутати також занепокоєні тим, що нинішні підручники формують у дітей негативне ставлення до Росії. «Практично не розкрито питання виникнення й діяльності Донецько–Криворізької республіки в 1918—1919 роках», — бідкаються представники влади, які вже, певне, вирішили всі питання житлово–комунального господарства у місті і, як великі знавці історії, взялися «підсобить» колегам із Міносвіти.

Донецькі депутати пропонують «школярам критично сприймати інформацію, яка подається в підручниках «Історія України» та «Всесвітня історія». І це не жарти. Міському управлінню освіти депутати доручили змінити підхід до викладання історії в школах міста. На їхню думку, те, що написано у підручниках 5–11 класів, є неправдою і не дає школярам об’єктивних знань про історію. Посилаючись на думку групи експертів–істориків, донецькі депутати роблять висновок, що політичні погляди авторів–упорядників шкільних підручників впливають на подання матеріалу. Тому закликають учнів книжкам не вірити.

«Як це так! Наші діти не матимуть доступу до альтернативної думки щодо сумнівних подій історії!» — не вгамовуються представники місцевої влади і хочуть зобов’язати учителів донецьких шкіл проводити «уроки історичної правди», на яких пропонуватимуться інші версії щодо подій української історії. Більше того, своїм колегам із Криму, Луганська, Запоріжжя та Дніпропетровська хочуть запропонувати співпрацю у цьому напрямі: спільно розробити загальну концепцію історичної освіти. Та це в майбутньому, а поки що депутати вирішили видати методичний посібник «Історія Донецького краю».

Солідарність із «молодшими колегами» проявила і Донецька обласна рада. Старші товариші так глибоко в історії нашої минувшини, як доба Гетьманщини, копатися не стали. Та все ж від намірів видати свою книгу про події Великої Вітчизняної війни, «у якій би не було фальсифікацій історичних подій», не відмовляються. «Така книга стане результатом науково–практичної конференції на тему історичної справедливості про події минулої війни», — проінформував голова Донецької облради Анатолій Близнюк.

«Цю науково–практичну конференцію проведемо, щоб обговорити, не спотворюючи істини, послухати учасників цієї війни, а потім надрукувати відповідну збірку й направити її в бібліотеки. Сьогодні, коли ви зайдете в будь–яку бібліотеку, то найновіші надходження — це десяток книг про УНА, УПА, Голодомор, надруковані за державні кошти. Ми закону не порушуємо. Нехай люди скажуть, як вони думають. Будуть доповіді, виступи, все це буде надруковано й лежатиме в бібліотеках. Нехай люди читають і роблять висновки», — заявив голова Донецької обласної ради.

На захист історії, вчителів і дітей виступила обласна організація КУН. Його лідерка Марія Олійник заявила, що буде вимагати у прокурора міста Донецька «зупинити незаконну діяльність міських депутатів щодо дискримінації методів викладання національної історії». На її думку нерозумна ініціатива місцевих депутатів «навчати школярів критичному сприй­няттю інформації» не принесе нічого доброго.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ:

Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, професор, директор Центру українознавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка:

— Якщо для окремих депутатів питання постаті Івана Мазепи чи Голодомору є «спірними», то це проблема їхньої освіченості. Це темні люди! А українська історія — одна, і вона не може поділятися на донецьку або якусь іншу.