Хоча окремі українські ВНЗ уже давно поперейменовувалися на університети та академії, до світових освітніх стандартів ближчими, однак, не стали. Вітчизняну вищу школу треба змінювати комплексно. І Кабінет Міністрів із цією метою схвалив запропонований Міністерством освіти законопроект про внесення змін до Закону «Про вищу освіту», повідомляє прес–служба МОН. «Закон потрібно прийняти — без цих змін, як би ми не підбадьорювали себе криками, ми не увійдемо до освітнього простору Європи, — вважає міністр освіти і науки Іван Вакарчук. — Його ухвалення забезпечить міцний ґрунт для всіх наших новацій та реального входження вітчизняної вищої школи до світового та європейського освітньо–наукового простору».
Новий закон передбачає низку суттєвих новацій. Зокрема, абітурієнтам і студентам доведеться відвикати від таких назв навчальних закладів, як технікум чи інститут. Із прийняттям запропонованого законопроекту всі вищі навчальні заклади називатимуться коледж, професійний коледж, а традиційні в сьогоднішньому розумінні виші — академія та університет. Останні розділять на класичні (приміром, як «універ» імені Тараса Шевченка) та профільні (скажімо, економічний). Поняття рівнів акредитації ВНЗ буде скасовано. Відтак тип навчального закладу визначатимуть за кількістю студентів та факультетів. Скажімо, в університеті має навчатися не менше шести тисяч студентів денної форми навчання щонайменше на восьми спеціальностях, в академії — не менше двох тисяч студентів, а в коледжі — не менше тисячі.
Окрім того, ВНЗ здійснюватимуть навчання за трьома освітніми рівнями. Якщо сьогодні це бакалавр, спеціаліст та магістр, то, за новим законом, — бакалавр, магістр і доктор філософії. Як бачимо, кваліфікаційний рівень спеціаліста законопроект скасовує. Втім, усі, хто отримав дипломи саме спеціаліста до 2009 року, зможуть обміняти їх у своєму ВНЗ на магістерські.
Також проект узаконить обов’язковість проходження вступниками ЗНО. За результатами лише тестувань зараховуватимуть студентів всі ВНЗ без винятку — і державні, і приватні.