Зе-стратегія воєнних помилок: ризики і загрози, з якими Україна почала 2025 рік
З чим, окрім інавгурації президента США Дональда Трампа, почали ми новий рік? >>
В українському політикумі виплив як об’єкт жвавого обговорення проект закону «Про порядок організації і проведення мирних заходів». Історія підготовки цього законопроекту довга, а у Верховній Раді він зареєстрований ще у травні минулого року. Коментувати документ, що вийшов на фінішну пряму, зараз узялися і народні депутати, і правозахисники, і, власне, ті, кого закон у разі ухвалення може ущемити.
Учора народні депутати від «НУНС» Олесь Доній та Андрій Парубій, а також унсовці — колишні ув’язнені у «справі 9 березня» провели прес–конференцію з цього приводу. Голова столичної організації УНА–УНСО Ігор Мазур (Тополя), відповідаючи на запитання журналіста «УМ», сказав: «Цей закон, ініційований Кабміном і підготовлений Мін’юстом, суттєво обмежує права громадян. Адже ставить у жорсткі рамки не тільки терміни подачі заявок на проведення вуличних заходів, а й дає будь–якому чиновникові важелі заборонити мітинг, якщо той вирішить, що захід «загрожує громадському спокою». Водночас, згідно із законопроектом, міліція «ділиться» своїми повноваженнями з організаторами акцій, покладаючи на них тепер не лише моральну, а й матеріальну відповідальність». Тобто, фантазує Тополя, якщо за квартал від місця проведення мітингу хтось розіб’є вікно, то, згідно з вимогами цього закону, компенсувати збитки повинен буде організатор, котрий мусить ще й мати на собі «розпізнавальні знаки».
«Звичайно, це позначиться на бажанні людей виходити на акції протесту. Тим паче що закон передбачатиме жорсткіше покарання для активістів у вигляді позбавлення волі терміном до декількох років», — каже київський унсовець, котрий часто організовує вуличні акції. Оскільки ініціатором нововведень є Кабінет Міністрів, то в Ігоря Мазура складається враження, що «партія влади» на чолі з Юлією Володимирівною хоче убезпечитися від акцій протесту, урізавши, всупереч Конституції, право людей на вияв незгоди. «У нас провладна більшість голосами БЮТ, Блоку Литвина, частини «НУНС» тощо має намір уже восени проголосувати закон у другому читанні, щоб мати можливість забороняти людям демонстрації і «майдани» в розпал президентських виборів», — свідчить Тополя.
«НУНСівці» Доній і Парубій підтримують оцінки вуличних активістів. Вони виступають з альтернативною пропозицією — подають законопроект, за яким слід зняти судимості з тих самих унсовців, притягнутих свого часу до кримінальної відповідальності за участь у вуличних акціях протесту.
Розкритикували проект Кабміну і в Українській Гельсінській спілці з прав людини — як такий, що «призведе до соціальних напружень у суспільстві». Виконавчий директор УГСПЛ Володимир Яворський переконаний, що даний законопроект «містить неконституційні обмеження свободи мирних зібрань та порушуватиме міжнародні зобов’язання України щодо забезпечення цього права» (адже суперечить побажанням Венеціанської комісії).
З чим, окрім інавгурації президента США Дональда Трампа, почали ми новий рік? >>
Дональда Трампа привітав російський лідер володимир путін зі вступом на посаду президента США і заявив, що готовий до діалогу щодо війни рф проти України. >>
Майк Волтц, який стане радником новообраного президента США Дональда Трампа одразу після інавгурації, озвучив три «ключові частини» плану Білого дому щодо припинення війни росії проти України. >>
У неділю, 19 січня, президент Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню РНБО про санкції щодо пропагандистів, які працюють на Росію, а також позбавив державних нагород низку проросійських діячів. >>
Служба безпеки та ДБР задокументували нові факти підривної діяльності колишнього народного депутата України, який переховується за кордоном та публічно виправдовує збройну агресію рф. >>
Скориставшись підробленим висновком військово-лікарської комісії колишній керівник КП "Київський метрополітен" незаконно виїхав з України. >>