У християнстві не прийнято святкувати земний день народження святих, бо день їхньої смерті на землі — це день народження на небесах. Одним із винятків є Різдво Пречистої Діви Марії, земне народження якої Церква також відзначає. Батьки Марії — Іоаким і Анна — не мали дітей, але не втрачали надії на милість Божу. Вони дали обітницю, що віддадуть дитину, яку їм пошле Господь, на Божу службу. Мрія подружжя збулася — коли обоє вже були похилого віку, у них народилася Марія, майбутня Мати Ісуса Христа. Для всіх християн благочестива Діва є заступницею, вона відчинила їм двері раю, замкнений колись злочином Єви. «День Різдва Богородиці є Свято всесвітньої радості, тому що Богородицею весь рід людський оповився і смуток праматері Єви змінився на радість», — йдеться у священних писаннях. Цікаво, що серед чудотворних ікон найчастіше зустрічаються образи Богоматері. Пояснюють цей феномен силою віри людей, які моляться саме цій іконі. Адже вони впевнені, що піднесена на небо земна жінка зрозуміє їх краще й не відмовить у заступництві.
У народі це свято ще називають Друга Пречиста. Цього дня безплідні жінки звертаються з молитвами до Матері Божої, аби послала їм діточок. Задля здійснення своєї мрії вони замовляють службу в церкві, частують бідних та сиріт — «щоб молилися Богородицi за Її дiтей». На Другу Пречисту традиційно заготовляли калину і зілля, а пасічники остаточно утеплювали на зиму бджолині вулики. Як правило, в ці дні погода псується — йдуть дощі (в народі казали «Друга Пречиста дощем поливає!»). Тому до цього дня господарі старалися зібрати врожай та посіяти озимину. З особливим нетерпінням на свято чекали незаміжні дівчата. Адже після Другої Пречистої починали засилати сватів...