Відлуння «чорного вересня»

Напередодні роковин вступу радянських військ до Західної України 17 вересня 1939–го, прозваного в народі «чорним вереснем», Львівська облрада вкотре повернулася до «польської проблематики». Звернення галицьких депутатів було спричинене не спомином про трагічну сторінку історії, коли внаслідок агресії нацистської Німеччини та сталінського СРСР припинила своє існування Польща, а ухвалою польського Сейму на тему «східної проблематики» та забороною проїзду через територію Польщі бандерівського веломарафону. «За» проголосувало 88 депутатів.

Тож Львівська облрада звернулася до МЗС України і Польщі з приводу ухвали польського Сейму «щодо трагічної долі поляків на східних кресах». Як наголосили депутати, «використання терміна «на східних кресах» (na кresach wschodnich) щодо українських земель не відповідає сучасному історичному моменту і не може використовуватися в офіційних урядових документах, оскільки може трактуватися як висловлення територіальних претензій до Української держави.

Водночас депутати обурилися формулюванням у липневій ухвалі польського Сейму, де пролунав вислів на адресу ОУН та УПА, котрі, мовляв, вчинили «масові вбивства, які мали характер етнічних чисток і ознаки геноциду». Як зауважили депутати Львівщини, як українські, так і польські історики вже довели, що «в 40–х роках XX століття на Волині, Закерзонні, в деяких місцевостях Східної Галичини криваву трагедію пережили мирні мешканці як польської, так і української національностей. І навряд чи можливо сьогодні встановити «більш винувату сторону», навіть підігруючи закликам деяких реваншистських організацій». Тож депутати вимагають, аби МЗС України вжило «рішучих заходів щодо внесення в текст Ухвали відповідних виправлень» та було вилучено фрази, які «висловлюють територіальні претензії до Української держави і бездоказово звинувачують українців у геноциді». Щоправда, враховуючи те, що ухвалу Сейму вже давно прийнято, змусити поляків «проголосувати її назад» навряд чи вдасться.

Водночас львівські депутати не менш гостро зреагували і на заборони в’їзду на територію Польщі учасників дитячого веломарафону «Європейськими стежками Степана Бандери». Нагадаємо, польська влада заборонила в’їзд учасникам велопробігу, незважаючи на наявність у тих шенгенських віз. На думку облради, в’їздити до Польщі роверистам заборонили «під надуманим приводом». А факт «звинувачення громадян України в нібито недобросовісному набутті віз є безпрецедентним, адже демонструє неприховане всевладдя та сваволю щодо наших співвітчизників з боку сусідньої держави». За словами львівських депутатів, позиція офіційної Варшави ґрунтується на шовіністичних поглядах т. зв. «кресових» організацій та надиктована «сірим кардиналом» від історичної політики Тадеушем Ісаковичем–Залеським. За інформацією «УМ», саме ця людина зараз перебрала повноваження «совісті польської нації», активно «радячи» польському президентові Качинському та представникам польської правиці, як саме вони мають «оцінювати» українсько–польську історію. Подейкують, що недавно навіть мав місце певний ультиматум, коли президентові Польщі натякнули про необхідність чіткіше визначатися, по який бік історичних барикад він є. Річ у тім, що проукраїнському Леху Качинському, який запровадив історичну проблематику до своєї внутрішньої політики, не доводиться відмовлятися від «підтримки» активних «кресових» середовищ, адже рейтинг у нього підупав.

Водночас львівські депутати у зверненні наголосили про потребу розуміння з поляками української позиції, адже «хоче хтось цього чи ні, але історії України й Польщі є та залишаються різними. Різні в нас національні символи і герої. Ніхто нікому не має права нав’язувати власний погляд на історію та роль у ній окремих особистостей».