Обстеження «без галочки»

Черга до окуліста — 42 людини!

Давним–давно, коли я ходила до школи, початок нового навчального року знаменувався не лише зміною розкладу, появою складніших предметів та боротьбою за «посадочні місця» поближче до дошки. Для того щоб отримати допуск до споживання граніту науки, і першокласники, і старші діти мали пройти профілактичний огляд в «айболитів». Цікаво, що благородна мета шкільних медоглядів — виявлення проблем зі здоров’ям на ранніх стадіях — досягалася не завжди. Особливо у старших класах, коли ми мусили самотужки оббивати пороги поліклініки, щоб отримати бажаний штампик «здорова» чи «патології не виявлено». Пам’ятаю, що ніхто не був у захваті від нескінченних черг на медогляд: ні лікарі, яким треба було пропустити за день масу народу, ні справді хворі люди, які з видимим невдоволенням чекали своєї черги під кабінетом, ні самі школярі, на яких лікарня навіювала нудьгу. Тому найчастіше «огляд» полягав у короткому обміні фразами на кшталт:

— Щось непокоїть?

— Ні.

— Давай картку. Наступний!

Зрештою, всі задоволені. Школяр із полегшенням вилітає на волю, лікареві лишається трохи часу на прийом хворих, а пацієнт, який бурчить під кабінетом «знову цих дітей набігло», нарешті потрапляє до спеціаліста. Зрозуміло, що користі від такого огляду нашвидкуруч було небагато. Минули роки, а ситуація майже не змінилася, кажуть батьки теперішніх школярів. Тому багатьох збентежила вимога столичної влади провести медогляд усіх київських школярів до 1 жовтня.

«Нещодавно з дітьми проходила медогляд у поліклініці, — каже киянка Олена. — Черга до окуліста — 42 людини (ми були 42–ми), до ЛОРа— 36 людей. Про яку ефективність огляду можна говорити при такому навантаженні в лікарів? Старшому сину лікар запропонувала прийти на дообстеження пізніше, коли мине ажіотаж. Лікар пояснила, що при такому потоці дітей їй просто не вистачає часу, щоб займатися кожним пацієнтом поглиблено, як треба. Не розумію, навіщо марнувати час на такі огляди заради галочки?».

Мама семикласника Андрія зізналася, що просто заплатили гарну суму завідувачці поліклініки, щоб та побігала по лікарях і «намалювала» довідку. Чому так? «У мене робота така, що вбивати кілька днів на простоювання у чергах я не можу, — каже жінка. — А в країні криза, особливо нахабніти в плані відгулів небезпечно... Якщо в сина щось заболить, тоді й підемо. А поки й так метушні вистачає...»

Довідка має бути правдивою

В огляді «для галочки» справді немає сенсу, кажуть представники МОЗу. Лікарі мають щороку обов’язково обстежувати абсолютно всіх дітей, навіть тих, хто ніколи не мав проблем зі здоров’ям, саме для того, щоб якомога раніше виявити захворювання школярів і не допустити, щоб патологічні процеси стали хронічними.

«Міністерство охорони здо­ров’я занепокоєне ситуацією, яка склалася в окремих регіонах (зокрема у Києві), щодо здійснення в короткі терміни профілактичних медичних оглядів дітей шкільного віку. Це створює соціальну напругу в суспільстві, перевантажує педіатричну службу, а також зводить нанівець саму ідею та мету, які закладені у профілактичних оглядах», — із таким зверненням нещодавно виступила прес–служба МОЗу. Фахівці пояснюють, що профогляди мають за мету промоніторити стан здоров’я школярів, визначити рівень готовності кожної дитини до фізичних навантажень для розподілу на групи для занять на уроках фізкультури, а також виявити дітей для проведення поглибленого планового профілактичного медичного огляду.

Як пояснює педіатр Тетяна Біденко, це дуже важливо, бо сьогоднішні дівчатка і хлопчики набагато хворобливіші, ніж 20—30 років тому. На це вплинуло багато факторів: і Чорнобиль, і погіршення екології, і постійні стреси, і розквіт поганих звичок та занепад культу здорового способу життя. А ці чинники формували ще один — спадковий. Адже батьки, які палили, зловживали алкоголем, мало рухалися та багато їли, заробляли за життя цілий «художній набір» серйозних розладів у роботі організму. Зрозуміло, що вони просто не могли передати своїм нащадкам залізне здоров’я.

Інша причина, як додає пані Біденко, полягає в тому, що теперішнє покоління дітей за прикладом дорослих неправильно і нерегулярно харчується (багато «порожніх» калорій і мало вітамінів і мікроелементів, багато їжі на ніч), не любить робити зарядку, страждає від частих стресів, пізно лягає спати і навіть вживає спиртне та бавиться із цигарками.

Статистика стверджує, що в Україні кожен п’ятий 11—12–річний школяр палить, а кожен другий бодай раз пробував алкоголь. А дослідження проекту PROMHEAL виявило, що кожна п’ята дівчина віком 13—14 років з українського обласного центру курила сигарети більш ніж 40 разів у своєму житті. У селах цей відсоток незначний. Серед 16—17–річних дівчат із великих міст серйозно палить більше 30%, у селах — до 11%. Крім того, дослідники дізналися, що майже 3 % українських школярів є залежними від алкоголю. Ці діти щодня вживають пиво, «слабоалкоголку» чи більш міцні напої, що згубно впливає на всі системи та органи незрілого організму. У таких дівчаток і хлопчиків дуже стрімко розвиваються важкі захворювання ендокринної, нервової, шлунково–кишкової систем, проблеми з інтелектуальним, емоційним розвитком, психічні розлади.

Виявити такі проблеми просто, кажуть медики. Треба лише відповідально поставитися до профогляду. За словами Тетяни Біденко, батьки мають наполягати, щоб їхню дитину оглянули, як треба, а не просто «малювали» довідку. Нехай це забере більше часу, але ви будете впевнені — із дитиною все гаразд. Або ж дізнаєтеся про захворювання, які слід долати, і не дотягнете до хронічного стану. «Якщо ж такий варіант із різних причин для вас не підходить, ви можете прийти до лікаря пізніше, коли вщухне вересневий ажіотах, — каже педіатр».

ДО РЕЧІ

За даними заступника директора Інституту гігієни і медичної екології імені Марзєєва АМН України Надії Польки, захворюваність школярів за останніх 10 років виросла на 26,8%. У 1 класі налічується З0% дітей, які мають хронічні захворювання, в 5 класі — 50%, у 9 класі — 64%. І лише у 7% школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму. Вже в 1 класі відхилення з боку опорно–рухового апарату мають до 11% школярів; носоглотки — 25%; нервової системи — 30%; органів травлення — 30%; алергічні прояви — 25%.

ФАКТ

Враховуючи те, що робочий день сучасних учнів (уроки/домашнє завдання) триває до 10–12 годин, стає зрозуміло, чому в наших дітей формується синдром хронічної втоми, дезадаптаційні стани, на тлі яких, наче на дріжджах, ростуть різні болячки.