Три няньки однієї вулиці

Є ідеї невмирущі. Такі, як задум реконструювати Андріївський узвіз. Зародився він іще при мерові Омельченкові, а потім — після тривалої хвороби з рецидивами — помер. Іншими словами, Андріївський узвіз залишили у спокої. Минулого року в міської влади знову засвербіли руки таки утнути щось на найпопулярнішій київській вулиці. Наприклад, звести пару–трійку багатоповерхівок. «УМ» тоді детально досліджувала проблеми Андріївського узвозу, спілкувалася з галеристами, яких викидали на вулицю, з дирекцією музею Булгакова, чиє спокійне існування також опинилось під загрозою. Але потім дострокові перевибори столичного голови відволікли увагу владців.

І ось — на тобі. Мер Черновецький підписав розпорядження «Про проведення реставрації та ремонту забудови, благоустрою території Андріївського узвозу в Подільському районі та реконструкції інженерних мереж цієї вулиці у 2009—2010 роках». «УМ» зв’язалася з Подільською районною адміністрацією, щоб поставити чиновникам кілька запитань. Чи добре вони усвідомлюють, чим реконструкція відрізняється від реставрації? (У 2005—2006 роках довкола цих понять вирувала неабияка дискусія). Чи відмовилась влада від ідеї добудовувати додаткові поверхи на старовинних будинках Узвозу? На жаль, відповідь була малозмістовною. Мовляв, розпорядження щойно отримано, тож час покаже.

Згідно з «указом» Черновецького, частину клопоту (і матеріальних витрат?) має взяти на себе Подільський район. Зусиллями районної адміністрації буде проведено нове освітлення вулиці, закладено нові інженерні мережі, здійснено загальний благоустрій. Укріпленням же пагорбу, на якому стоїть Андріївська церква, опікуватиметься заповідник «Софія Київська». А ремонтом покриття тротуарної та проїзної частини вулиці займеться комунальне підприємство «Київ­автодор». Усе було б чудово, якби не пам’ять про минулі спроби надати Узвозу «товарний вигляд». А втім, трапляються й дива...