У столиці Туркменії — Ашгабаті — у рамках візиту Президента України Віктора Ющенка відбулася його зустріч у форматі «віч–на–віч» із Президентом Туркменістану Гурбангули Бердимухамедовим. Головна тема розмови, поряд із угодами в аграрній та транспортній сферах, — створення двосторонньої ділової ради, збільшення товарообігу та «згладження» негативного для нас торговельного сальдо — можливість прямих поставок туркменського газу до нашої держави.
«У секретаріаті Президента з оптимізмом дивляться на таку можливість», — заявив представник Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Як вважає представник Президента: «Туркменістан готовий почати діалог про відновлення прямих поставок».
Таким чином може бути реалізоване намагання Віктора Ющенка відновити прямі поставки за умови врахування інтересів усіх третіх сторін — країн–транзитерів газу. Тож не дивно, що «в ході переговорів з туркменською стороною розглядався також «російський фактор».
На думку Богдана Соколовського, сьогодні існує кілька варіантів вирішення питання транзиту туркменського газу через Росію на взаємовигідних умовах. Однак «туркменська сторона досить уважно вивчає можливості розвитку своєї транспортної інфраструктури для експорту газу за новими маршрутами», — натякнув Богдан Соколовський.
Експерти вважають найбільшою проблемою не тільки відновлення прямих поставок, де все одно буде третій учасник — «Газпром», а й у тому, щоб знайти відповідь на питання: «Що робити з цим газом?». «Українська сторона постійно намагається домовитися з «Газпромом» про зменшення обсягів імпортованого газу. Якщо ж з’являється ще й туркменський газ, то певна річ, він не буде по нижчій ціні», — вважає директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар.
Можливий сценарій відновлення газових стосунків — повторення схеми «Росукренерго». «Але це будуть зовсім не прямі, а швидше, криві газові відносини. Проте, з огляду на активізацію переговорного процесу, в тому числі й із російською стороною, є підстави гадати, що уже з четвертого кварталу цього року чи з наступного якісь порції надходження туркменського газу на зовнішні ринки можуть відновитися», — підсумував експерт.
Нагадаємо, що Україна протягом років прямо купувала туркменський газ — обсягом близько 35 мільярдів кубометрів на рік. Проте останнього разу таку «розкіш» вдалось здійснити аж дев’ять років тому: вже на початку 2000–х російський «Газпром» узяв на себе роль реекспортера. Та, незважаючи на зміну постачальника, кінцевим споживачем палива з Центральної Азії, де Туркменія є найбільшим експортером газу, й досі залишається Україна.