Готуй шубу в березні... puhovik.org/shuba

      Про чотири дні «Сезонів моди», які закінчилися в цей понеділок, а точніше у середу, бо після показів у Міжнародному виставковому центрі ще були два шоу-руми  в Подільському універмазі, залишилася яскрава купка запрошень на покази (я їх обожнюю), непереможне бажання будь-що придбати сумку з колекції Ірини Каравай і обов'язок написати в рідну газету, як це було.

      А було це так... У великому і діловому приміщенні виставкового центру натягли чорний прямокутник залу, проклали довгий язик подіуму з якогось новомодного будівельного матеріалу і поставили чотири ряди стільців, у так званому фойє встановили круглу стійку з кавовими автоматами Nescafe Gold, а перед входом у кожний зал  і за лаштунки подіуму «вкопали» суворих охоронців. І всі найяскравіші метелики світського Києва полетіли на престижний вогник дизайнерської моди. Якщо раніше я для себе розмежовувала український тиждень прет-а-порте на покази дизайнерів першої і другої категорії, як жорстоко це не звучить, то сьогодні поділ на «групи» і «фракції» відбувається за багатьма критеріями і геометрія вітчизняного фешн-бізнесу стала набагато вигадливішою. По-перше, я виділила «групу товаришів», які маніакально точно і жорстко ставляться до стилістичної і концептуальної єдності своїх колекцій — жодної випадкової речі, жодного стороннього аксесуару, жодного невідповідного елементу. Стильністю, стилем завжди володіє Лілія Пустовіт, це від неї нікуди не забереш, в які б крайнощі не кидалася світова мода. Поєднання квітчастого орнаменту з клітинкою і смужкою — як «декларують» паризькі тренди, актуальні спідниці у складку, одягнуті на брюки, — як любить завжди наголошувати Пустовіт, поєднання фольклорного червоного з благородним коричневим і класичними чорним і білим, стильний трикотаж із квітковими і геометричними мотивами — від поясів  і шарфів до кофтинок, такі основні   прикмети нової колекції осінь-зима-2004-2005 від Лілії Пустовіт. Один такий шарф придбав одразу після показу спеціальний лондонський гість «Сезонів» Девід Фоулі. До цієї ж категорії «колекціонерів» належать і Тетяна Земськова з Оленою Ворожбит, Віктор Анісімов, Вікторія Краснова, Ірина Каравай, Сергій Бизов.

      За Бизовим на «Сезонах» уже відверто знудьгувалися. Бизову, який позиціонує себе як дизайнера №1 в Україні, перед кожними «Сезонами» щось заважало показати свою колекцію разом з усіма — то тканини не прийшли, то не встигли дошити колекцію, то поїхав знімати чергову фешн-сторі для журналу. Нарешті дочекалися, але з багатьма обмовками і застереженнями, мовляв, ця колекція тільки для моїх друзів із різних кінців світу, продаватися не буде, колекція молодіжна тощо. Ця колекція ще раз підтвердила моє давнішнє відкриття: жінки повинні Бизова просто обожнювати, тому що він робить їх шикарними. Ідеальна жінка від Бизова — примхлива, сильна, витончена, для якої немає нічого неможливого, вона зачаровує всіх однією своєю появою і руйнує міста, чоловіків і стосунки, її стиль — шикарна «недбалість», словом, вона ідеальна. В наступному сезоні Сергій одягнув її у ковбойський капелюх з вуаллю, романтичну сукню зi стрічкою під грудьми а ля Наташа Ростова, тільки замість стрічки — шкіряний пояс, а бальні атласні довгі  рукавички заміняють шкіряні, у піджаки кольору фуксії та коралів із заокругленими бортами, спідниці з ковбойською  «локшиною» і стразами, в смугастий костюм-двійку.

Біла шуба і шарф-шотландка — так пропонує зустріти зиму Віктор Анісімов.

      Утретє показуючись на «дорослих» «Сезонах моди», київська дизайнерка з луцьким корінням Вікторія Краснова збирає вершки найвишуканішої столичної публіки. Її нова колекція, навіяна «Лісовою піснею» Лесі Українки, показувалася на подіумі, обставленому очеретом, із розкиданими жмутами сухої трави, сріблястими і зеленими пайєтками, під звуки якихось болотяних птахів, кумкання жаб і крики сича. Тому більшість сприйняли її як похмуру та сумну. І в цій колекції Вікторія продовжує свою лінію, свій стиль графічно чіткого одягу за мотивами крою українського костюма. «Це моя творчість, і я маю право робити те, що хочеться мені», — доволі жорстко сказала на прес-конференції дизайнерка, напевне, втомившись від докорів щодо одноманітності її колекцій, а насправді за розробку віднайденого нею власного стилю. Знову на подіум Вікторія вивела одяг із графічними каркасними лініями, пальто у неї нагадували старі українські свити (але які стильні!), сукні зі вставками, що імітували вишивку спереду біля горловини і симетрично ззаду, стрічки, накладені на лінії швів, тепер виготовлялися спеціально під колекцію з таких же матеріалів — коттону, бавовни, кашеміру, і білі пальто, відстрочені білими стрічками, виглядають як празникова українська сорочка, вишита білим по білому. У ранг філософії Вікторія підняла і натуральні тканини — льон, вовну, бавовну, утеплений шовк, коттон, — правда, в цій колекції додалося натуральне хутро. Два тижні дизайнер стажувалася в пекінському офісі всесвітньо відомої хутряної фірми Saga Furs, і це стажування вилилося в спонсорство колекції Краснової. Правда, Вікторія дуже економно використовувала хутро, пустивши кульки хутра на шарфи, та мінімалістську оторочку пальто. За словами Вікторії Краснової, її одяг дуже добре продається у Копенгагені і Стокгольмі, вона співпрацює з одним шведським шоу-румом і веде переговори з португальськими байєрами, і в українському ринку вона зацікавлена, але взаємного зацікавлення поки не зустрічає.

Біла шубка з рожевими вставками від Земської-Ворожбит.

 

      Raffinata Олени Ворожбит і Тетяни Земськової можна розцінювати як «солодкий» стиль і як «рафінований», не в сенсі химерності і натужності, а рафінованої стильової витриманості колекції. Як чудово в цьому серйозному потоці поважних костюмів зустріти легковажний, веселий, але вигадливий і елегантний дизайнерський почерк! Льотні шоломи ще нагадували про минулу, «гагарінську», колекцію тандему, а легенькі сукні в жанрі комбінацій відсилали модниць до 20-х років або трофейних 40-х, коли бідність вигадувала моду і трофейні комбінації прогресивні жіночки примудрялися видавати за модні наряди. Шифонові, шовкові сукні, однотонні і в квіточки, обстрочені тоненькими смужечками «кружавчиків» (як на комбінаціях) або гіпюру, костюми відстрочені ними ж, чіткість ліній, що розділяють одяг на сегменти, теж досягається за їх рахунок. Силуети жіночні, приталені, довжина до середини коліна, елементи шнуровки, широкі гіпюрові стрічки, біло-рожево-коричневі кольори, блузки, зібрані під грудьми атласною стрічкою, зав'язаною на бант. А шубки!  Лялькових силуетів, із білої норки з рожевими лінями. Мрія Мальвіни.

      Одну з найкреативніших колекцій 14-х «Сезонів моди» показала дебютантка Ірина Каравай. Калейдоскоп відпочиває поруч із кольоровим вибухом колекції — діловий оксамитовий костюм поєднується зі спортивними лампасами і «дитячими» аплікаціями, зробленими «клаптиковими» техніками, дорогі тканини мікшуються з затишним трикотажем кольорів гримучої суміші. Наприклад, Каравай поєднує синій із червоним, чорний із фіолетовим, коричневий із рожевим і зеленим, червоний із салатним, оранжевий із синім, і ти дивуєшся, чому сам не додумався бути таким сміливим — це ж супер! Короткі чорні спортивні курточки прикрашають яскраві аплікації, коричневий жилет із застроченими складками — різнокольорові стразики, а оранжеву спідницю — синій гіпюр. Теплі дитячі лисиці-коти і яскраві наївні дерева у колекції Ірини Каравай примиряють із розкішшю і практичністю носибельних речей.

      Віктор Анісімов показав найпретапортетнішу з усіх своїх колекцій — робота з хутром, яке звалилося йому на голову типу як нагорода за постійний креатив, наклала свій консервативний відбиток. Анісімов у своїй «бітловській» колекції запропонував джинси з традиційними узорами машинної вишивки, шуби з безліччю встрочених блискавок, віддав данину моді на шотландську картатість — брюки, шарфи, банти, обстрочки на штанях, хутряні шапки з різнокольорових клаптиків, фішки-аксесуари — металеві петельки з пояса для панчох. Для зими можна придивитися собі каракулеву шубку-кімоно з замками або ж норкову з пишним коміром із рисі, або ж чорно-білу шубку, зшиту з клаптиків хутра в шаховому порядку, або ж із пишним коміром, який навхрест зав'язується аж на спині, як колись бабусині хустки.

Olga Ellion: шикуйте, чорнобривi.

       Другу групу «Сезонів» складають «гламурники», мода на гламур у багатьох дизайнерів викликала зітхання полегкості — поєднати шик і блиск та красу здається найлегшим у цих лабіринтах вуличної, молодіжної, альтернативної, спортивної, демократичної моди. На гламур напирали насамперед дебютанти «Сезонів моди» — Olga Ellion, Вероніка Жанві, «зубр» Олександр Моняк, на класику з гламуром зробив ставку і новий дизайнер Будинку побуту «Столичний» Юрій Варивода. Багато разів підтверджений високий рівень української моди іноземними фахівцями і російськими   тижнями прет-а-порте за сталою мазохістською традицією чомусь завжди вдома ставиться під сумнів, і рівняння чомусь іде на будь-якого іноземця. З особливою увагою модна публіка поставилася до Olga Ellion, дівчини з Вінниці, яка тривалий час вчилася у лондонських майстрів, працює там і має власну торгову марку. Привезений з Лондона для підтримки викладач Лондонського інституту моди Пітер Кокс нахвалював колекцію «Стань левицею» найкомпліментарнішими епітетами, натомість президент чоловічого відділу міжнародної комісії з кольору, в минулому креативний директор компанії Daniel Hechter, провідний педагог з дизайну Oxford Media Business School Девід Фоулі сказав, що колекція Ольги нічим особливим не вирізняється: чогось можна навчити, а чогось ні. Колекцію «Стань левицею» Ольга створила спеціально для українських жінок, і, напевне відрив від батьківщини  помітно позначився  на уявленнях про те, як одягаються в Україні. Ольга створила цілий парад дублянок із овчини, кози, замші традиційного крою, зате з ручною вишивкою золотистими нитками та бісером — зелене листя, голубі волошки, червоні квіти. Ще два блоки її колекції були присвячені елегантній класиці та вечірнім сукням. Комплекти із білого атласного пальто та атласних брюк, або класичний костюм у смужку з англійської вовни з лисячим хутром, або куртка зі стриженої нутрії з мереживом — класична мрія будь-якої жінки, вихованої на голлівудських фільмах першої половини ХХ століття. Вечірній блок уже й зовсім непристойно розкішний — 100-відсотковий шовк малинового кольору спадає з плечей, як Ніагарський водоспад, мереживна вечірня сукня, розшита камінням, сукні, оздоблені пір'ям, мереживом, бісером, боа. Словом, є де поповнити свій гардероб вечiрніми туалетами.

      Ще одна дебютантка Вероніка Жанві, яка має власний Дім моди Bella Grande, дуже неохоче розповідає про свій шлях у моді і шлях до власного Дому, але це ще одна адреса для світської дами, де можна поповнити свій гардероб розкішними класичними вечірніми туалетами. Її колекція називається «Шоколад», звичайно, ти зразу ж пригадуєш шоколадницю Жюльєн Бінош, але Вероніка уточнює: це молочний шоколад у коричневій чашці із золотою облямівкою. Кольори колекції благородні і зрілі — шоколадний, бордо, рожевий, але блок колекції присвячений синьому, зеленому, бордовому гобелену із золотом — костюм плюс чоботи із такої ж тканини. Оксамит і шовк летять за моделлю вірно і віддано, а плісировки і драпірування на сукнях роблять їх особливо чуттєвими. Для себе я назвала їх нарядами для Душечки — декольте, рукавички, багато золота і хутра, міні, а потім дочиталася у прес-релізі, що Вероніка любить книгу «Віднесені вітром», напевне, на Скарлет О'Хара вона й орієнтувалася.

      Можу похвалитися тим, що нарешті мені сподобалася колекція Олександра Моняка — зовсім проста і зовсім не випендрьожна, але життєствердна і яскрава. Поки моделі Моняка ходили по подіуму, я впіймала себе на тому, що крій і деталі зовсім не притягують мою увагу, від одного лише кольору можна отримати величезну насолоду. Цю колекцію Олександр назвав «Апельсин» — асоціація з єдиним «українським» зимовим фруктом, і її доповнив вогненно рудий колір Власти Шовковської, яка вийшла на подіум у фіналі. Я сиділа й писала: колір рожевий, потім — ще рожевіший, оранжевий, ніжно оранжевий, соковито оранжевий, колір горохово-морквяного пюре, безліч відтінків рожевого, лілового, жовто-салатового. Олександр Моняк представив один блок у стилі «нью лук», дівчата-лялечки, бантики де тільки можна, другий — у звичному для себе романтичному стилі: бісер, стеклярус, бретельки із стекляруса, золотистий корсет — привіт подрузі Діані Дорожкіній, скроєні по косій довгі вечірні сукні, плащ, на підкладці якого яскрава географічна карта світу.

Гапчук i його «Бебi-бум».

      Будинок побуту «Столичний» міняє дизайнерів як рукавички — майже щосезону. Директор БП Ірина Мариніна каже, що вони не розривають стосунки із дизайнерами, ті самі переростають «побутовий» дім і випурхують на власні хліби. Нинішній дизайнер «Столичного» — лауреат конкурсу «Сезони моди — погляд у майбутнє», володар першої премії цьогорічного конкурсу однієї сукні «Кришталевий силует» Юрій Варивода — зробив колекцію за два місяці, причому на 70% із тканин, які залишилися на складі від попередніх дизайнерів «Столичного» — Олександра Гапчука і тандему Ютіна-Бережна, і з урахуванням можливостей Будинку побуту — сильний блок конструкторів і кравців чоловічого одягу і хороших трикотажників. От у таких умовах Юрій примудрився показати досить цікаву колекцію, класичну, прифранцужену — із перлами, чорними відстрочками гіпюром на рожевому костюмі, пальто, на білих костюмах, з блискучими гудзиками, пухнастою фактурою, із сумочками з атласними бантами.  Класичні пальто і спідниці у Вариводи підшивалися тоненькими смужечками чорного газу, що додавало невагомості і елегантності їх власницям, а Ольга Сумська — традиційна модель «Столичного» — вийшла у «зірковій», «Оскарівській» чорній сукні, поверх якої була ще одна прозора чорна, розшита червоними квітами, і поруч з нею — «фотограф» зірки, її чоловік Віталій Борисюк. У «Столичного» був і чоловічий блок одягу — кофти, светри, пальто в стилі радянської промисловості 70-80-х, одна кофта із трикотажними вставками дуже натякала на модель  Кастельбажака, та й потому. Зразу ж після показу за рожевим жіночим піджачком від Вариводи вишикувалася черга клієнток на чолі з організаторкою «Сезонів» Іриною Данилевською.

Дівчина з тазиком, одягнута від Караванської.

 

      Відома львівська дизайнерка Оксана Караванська із тих модельєрів, що не люблять тиснути на людей одним мейнстрімом, завжди у своїх колекціях вона залишає трохи «повітря» людям, які не хочуть носити «диктаторський» колір чи силует, чи аксесуари, тому Оксана обов'язково закладає і модну інакшість. Її «Де?філе»  (натурпродукт, готовий до вживання) демонстрували моделі, зовсім не схожі на типових манекенниць — ніякого мейнстріму навіть у цьому. Але шифонові спідниці, модні-модні і представлені у всіх колекціях без винятку, у Оксани були, довгі «квітчасті», циганські спідниці у поєднанні із грубо в'язаними хутряними напівшубками — справжня чума, брюки до коліна із кольоровою блискавкою, пальто із ажурною підкладкою, прозорі спідниці із вишитими на них листочками, насичений синій і фіолетовий — такі модні тенденції від Оксани Караванської. Як завжди, оригінальні сумки — у вигляді конуса чи квітки з багатьма листками. До речі, на подіумі Оксана, як на троні, сиділа на високому стільці трохи довше, ніж зазвичай, їй ніяк не могли принести милиці, а без них вона із зламаною ногою поки що  нікуди.

      Бебі-бум — це не тільки явище в українській моді, а  й назва колекції Олександра Гапчука. У Олександра недавно народився син, тому він і присвятив колекцію «маленькому розбійнику», який і допомагає, і заважає творити, звідси в колекції крильця янголів і аплікації чортиків. «Бебі-бум» — цілком носибельна колекція, стильна, яскрава, прикрашена срібними аксесуарами — пряжки у вигляді букви G (Гапчук) із крилом і у вигляді ведмедя важать близько 100 грамів, їх можна придбати в ательє у Гапчука разом з вбранням. Однією з фішок колекції були джинси — потерті, подерті,  з кишенями, ланцюгами, заклепками, лампасами, цифрами, аплікаціями, у колекції є вельвет, хутро, шкіра, блискучі сріблясті тканини, є фірмові гапчуківські костюми і шик вуличної моди. «Українських чоловіків уже не шокують хутряні підстьожки, яскраві кольори, ювелірні прикраси, культура одягу — вже звична справа. Мій одяг — не для сексуальних меншин,  а для впевнених у собі, творчих, інтелігентних чоловіків. Головна ідея цієї колекції — нові ідеї на старому матеріалі».

      Yes! Хай пробачать неохоплені «дізійнери», але мода в таких кількостях теж втомлює. Нам усім треба перекур, посидіти і подумати, що з усього нам показаного ми хочемо  і можемо носити. А вибирати є з чого, слава Богу.

 

      Втретє на «Сезонах моди» перспективні дизайнери виступали єдиним блоком «Нові імена» і вперше вони виборювали важливий приз — стажування в дуже престижному лондонському навчальному закладі Central Martins College of Art & Design. За цю поїздку, яку забезпечив генеральний спонсор «Сезонів моди» торгова марка Nescafe Gold, боролися 26-річний дизайнер із Вінниці Олександр Очеретний, 21-річний харківський акселерат від моди Андре Тан та торгова марка Clermont, колекцію для якої створювали Олена Муковніна та Олена Клочок. Усі колекції були і зрілі, і креативні — в Очеретного є своя дизайн-студія, дуже популярна у Вінниці, Clermont працює на кілька європейських країн, тож їхній професіоналізм під сумнів не ставиться, та й Андре Тан нахапався до цього часу призів і нагород на різноманітних фестивалях моди і вже навіть викладає у харківській школі дизайну Оксани Ямбих. Але емоційно глядачі підтримали колекцію «белых одежд» Fresh look Андре Тана , яку він представив як сакральну виставу. 10 дітей із харківського модельного агентства «Колібрі» в усьому білому сиділи вздовж подіуму в медитативних позах, а моделі з прикріпленим зображенням третього ока на обличчях ритуально «вигулювали» колекцію Андре, в якій було багато кишень, в'язаних «кіс» на светрах, ремінців, аплікація — малюнок дитини в утробі матері, багато прозорого і кілька бантиків. Після бурхливих оплесків на адресу позитивної, світлої, доброї колекції Андре спеціальний гість «Сезонів моди» Девід Фоулі назвав ім'я щасливчика-стажиста, і воно цілком збіглося зі скандуванням зали — Андре Тан. Фінал був зворушливий і красивий — Андре біг по подіуму і плакав, із вітродувів вилітали фольгові блискітки, директор з маркетингу компанії «Нестле Україна» Грант Філіпс подарував Ірині Данилевській шаль із символікою Nescafe Gold. Хепі-енд. Далі буде.

Фото Юрiя САПОЖНИКОВА.