Маразм у глухому куті

Учора законодавці залишилися без зарплатні. Поки що за один день, але якщо так піде й далі, то доведеться бідолахам покласти зуби на полицю. Адже Верховна Рада традиційно заблокована, а суворий спікер–трудоголік підписав розпорядження, згідно з яким за кожен день вимушеного простою народні депутати розплачуватимуться кревно заробленою копійкою. От тільки бійцям Партії регіонів, які блокують президію, до жалюгідної парламентської зарплатні переважно байдуже. Ті ж нечисленні представники інших політичних таборів, які й справді живуть, та ще й свої партосередки годують на саму зарплату, нічого вдіяти не можуть: у ВР зараз триває не їхня гра.

Процес — приємний, результат — «страшний»

Прийшовши вчора зранку на свої робочі місця до сесійної зали, парламентарії побачили звичну останнім часом картину: двері до президії підперті стільцями, а навколо «несуть варту» «регіонали». І це попри те, що напередодні вже заходила мова про якісь «можливі компроміси». Але вчора на погоджувальній раді все почалося спочатку: «Регіони» вимагали першочергового й винятково позитивного голосування за свій «соціальний» законопроект, а «тимошенківці» погоджу­валися на це лише за умови, що рішення про підвищення соціальних стандартів буде ухвалено в пакеті із законопроектами, які сприятимуть збільшенню надходжень до державного бюджету. Взяти гроші проурядові нардепи пропонують, піднявши акцизи на тютюн, лікеро–горілчані вироби, пиво та паливо–мастильні матеріали. «Ви думаєте, що ми такі дурні — голосувати за підняття акцизів на бензин, щоб його ціна зросла до 15 гривень за літр і сказали, що це Партія регіонів винна?» — обурювався один із керівників фракції ПР Олександр Єфремов.

«Якщо ви так дбаєте про підвищення виплат, то чому не хочете скористатися можливістю знайти ці кошти?!» — дивувалися у відповідь БЮТівці вустами голови фракції Івана Кириленка. «Бо насправді є одне бажання — мати процес, а не результат, — сам же відповів Кириленко, який учора, на відміну від більшості інших днів, спілкувався з журналістами в кулуарах довго й охоче. — А результату вони бояться, бо будь–яке збільшення соціальних стандартів стосуватиметься конкретної економіки. І бізнесмени з Партії регіонів цього їм не вибачать». За словами головного парламентського БЮТівця, тому ПР і на голосування в таємному режимі не погоджується — боїться, що половина фракції не підтримає рішення, якого нібито так домагаються «блокувальники».

Словом, ні до чого учасники «погоджувальної» ради так і не дійшли. Ні, одне таки було: «Дійшло до образ. Ми далі відмовилися бути присутніми на цьому маразмі», — заявив Кириленко.

Ні підстрибувати не захотіли, ні присідати...

Як, зрештою, констатував роздратований патовою ситуацією Голова Верховної Ради Володимир Литвин, «насправді підняття соціальних стандартів нікого не цікавить», а «відбувається реалізація сценарію 2004 року, коли технологією однієї з команд було закрити парламент, щоб язикаті депутати їх не критикували». «І тоді, до речі, теж було рішення про збільшення соціальних виплат через доплати до пенсій», — нагадав спікер технології команди кандидата в президенти Януковича п’ятирічної давності.

За словами Литвина, він пропонував багато варіантів виходу із глухого кута: окрім підвищення акцизів, це ще й скасування заветованого Президентом закону про виділення 10 мільярдів гривень із «прибутку» Нацбанку на фінансування об’єктів Євро–1012, спрямувавши ці (аморфні) кошти на соціальні виплати, і визначити точну дату ухвалення погодженого законопроекту. І голосувати пропонував по–різному: «вставанням, підстрибуванням, присіданням, у таємному режимі». Усе марно. Тому Голова ВР знову запропонував депутатам саморозпуститися (хоча це й «неправовий шлях», бо розпустити Верховну Раду може тільки Президент, який цього вже — за шість місяців до виборів — не може). А до народу звернувся із проханням дати оцінку поведінці його обранців і пропонувати свої варіанти виходу з парламентської кризи.

Хто полюбить народ більше за всіх?

До народу в парламенті взагалі апелюють часто й залюбки. «Регіоналка» Ганна Герман, скажімо, закликала обділених пенсіонерів і малозабезпечених «щомісяця 27 числа, в день зарплати (очевидно, депутатської) приходити до стін Верховної Ради, до Кабміну і вимагати свої гроші». А тим часом жаліслива пані Ганна зареєструє законопроект, згідно з яким половина зарплати кожного чиновника, починаючи від Президента й депутатів, буде перераховуватися на користь найбідніших громадян.

БЮТівці, щоб не відставати, й собі висунули ідею: усім парламентським корпусом на три місяці виборчої кампанії, з 19 жовтня по 15 січня, піти в неоплачувану відпустку й працювати з виборцями в округах, поступившись своєю зарплатнею тим же найбіднішим. Віце–спікер Микола Томенко вже зареєстрував відповідний законопроект.

«Змагання популізму нас завжди «уміляли», але депутат повинен працювати, ухвалювати потрібні для держави рішення!» — саркастично прокоментував цю ініціативу голова «НУНСівської» групи «За Україну!» В’ячеслав Кири­ленко. «Заукраїнці» пропонують свій варіант розв’язання парламентської кризи: уряд має створити робочу групу, щоб напрацювала такий законопроект про підвищення соціальних стандартів, який підтримає вся Верховна Рада. Засідання якої вчора так і не відкрилося.