Микола Мельниченко: Розстріли, гадаю, почнемо з Кучми

На зустріч із журналістом «УМ» Микола Мельниченко вже звично прийшов у супроводі двох охоронців з СБУ. Утім на запитання, наскільки серйозними є загрози його життю зараз — після передачі Генпрокуратурі плівок, записаних під диваном Кучми, відповідає, що вже не хоче бути свідком під охороною. Мовляв, скільки таких свідків по Україні, але ж їх ніхто не охороняє. Та й узагалі, якщо є мета вбити — обов’язково вб’ють. Микола Мельниченко запевняє, що як тільки зареєструється кандидатом у президенти, одразу відмовиться від «сек’юріті», щоб бути «ближчим до людей». Колишній майор держохорони усе менше говорить про минуле, пов’язане зі справою Гонгадзе, а більше про майбутнє — свої президентські амбіції та... власну фракцію в парламенті. Він відчуває суспільний запит на «сильну руку» й пропонує програму «воєнного стану».

«Чорний» жовтень для Кучми й Литвина

— Пане Миколо, днями заступник Генпрокурора Микола Голомша повідомив, що Генпрокуратура розраховує протягом вересня отримати від іноземних експертів результати фоноскопічної експертизи записів, зроблених вами в кабінеті Президента Кучми. Чи поділяєте ви такий оптимізм ГПУ?

— У мене немає підстав не довіряти заступнику Генпрокурора Голомші та слідчому Харченку, зусиллями яких значно просунулася справа Гонгадзе. Але я не хотів би звужувати злочини Кучми, Литвина та інших високопосадовців тільки до цієї справи. Адже на записах є чимало інших злочинних епізодів. Це і викрадення та побиття громадського діяча Олексія Подольського, і факти пограбування України, зафіксовані мною протягом 1998—2000–х років. Переконаний, що після завершення експертизи записів, уже в жовтні, варто порушити кримінальну справу проти Кучми (зокрема, щодо пограбування України), а до парламенту направити подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності Голови ВР Володимира Литвина — за злочини, які він скоїв у рамках справи щодо вбивства Гонгадзе.

Наголошую, справа Гонгадзе — лише одна ланка в цьому ланцюгу злочинів, здійснених високопосадовцями за часів правління Кучми. Тому легалізація цих записів дасть можливість повернути в бюджет, особливо зараз, під час кризи, десятки мільярдів гривень. Адже станом на 2000 рік сім’я Кучми вкрала в народу України майже 8 млрд. доларів, а це на той час майже 800 тисяч двокімнатних квартир — ледь не житловий фонд столиці. Це багато чи мало?

— Наскільки активно ви співпрацюєте зі слідчою групою ГПУ останнім часом?

— Наприклад, останні рази спілкувався зі слідчим Харченком минулої суботи та цієї середи. Тільки за минулий рік я давав йому свідчення 57 разів. Він дуже прискіпливий слідчий, але я не можу розголошувати всі обставини.

— Чому тоді адвокат вдови Гонгадзе пані Теличенко вимагала змінити слідчу групу?

— У мене таке враження, що Валентина Теличенко захищає інтереси не потерпілих, а замовників. І хоча я не бажаю в це вірити, але поставив слідству вимогу, щоб із моїми свідченнями її ні в якому разі не ознайомлювали, доки справу не передадуть до суду. І після того, як прокуратура перестала надавати певну інформацію пані Теличенко, розслідування справи набагато швидше пішло.

«Ми з заступником зламали б Медведєву щелепу за такі заяви!»

— Повернімося до фоноскопічної експертизи. Для процесуальної «чистоти» слідству важливо взяти зразки голосів головних фігурантів плівок. Натомість відомо, що вони уникають допитів і не надають зразки голосів. Який вихід?

— Так, ані Кучма, ані Литвин зразки голосів слідчим не надали, вони кілька місяців ігнорують допити. Сподіваюся, що після завершення фоноскопічної експертизи та зібрання всіх доказів щодо причетності Кучми і Литвина до скоєння особливо небезпечних злочинів їм буде висунуто обвинувачення і в примусовому порядку їх доправлять на допит, де й відберуть зразки голосів.

Хочеться вірити, що фракція БЮТ більше не захищатиме цих злочинців і дасть згоду на притягнення Литвина до кримінальної відповідальності. Бо настає момент істини. Юлія Володимирівна неодноразово обвинувачувала Литвина у попередні роки, а нині змінила позицію на догоду своїм меркантильним інтересам щодо збереження коаліції, а значить, і влади. Сама з ними боролася, а тепер бере під захист? Невже і на угоду із самим дияволом піде?

Зараз багато хто хоче використати фактор Литвина чи Кучми для своїх особистих піар–компаній. Люди зневірені, а в бандитів крила виросли: той до Юлі побіг, той — до Яценюка тощо. Якби не це, очищення країни відбулося б набагато швидше.

— Складається враження, що ви десь внутрішньо відчуваєте, що справа Гонгадзе йде до завершення. На це побіжно вказує й ваше бажання займатися політикою: ви очолили партію, заявили про власні президентські амбіції тощо. Коли в цій справі нарешті поставлять крапку, де буде Микола Мельниченко?

— Так, я відчуваю, що ми на фінішній прямій. А щодо політики, то відчуваю в собі великий потенціал, бо я вже виріс зі штанців майора. Водночас бачу, як політики, що виросли під крильцем Кучми, роблять усе, щоб Україна не відбулася як незалежна держава. Мені прикро, що в українському політикумі не було жорсткої відповіді на заяву президента РФ Медведєва. Із моїм заступником по партії, майстром спорту з боксу, ми дійшли висновку, що за такі заяви треба одразу з правої руки ламати щелепу. І це була б нормальна реакція. Бо хто ти такий, щоб указувати, як нам в України жити? І взагалі, зовнішні загрози мають нас об’єднувати, а не навпаки.

Перукарня у Василькові, останній день Помпеї та 25 депутатів «ГРУ»

— У цьому випадку ви вже говорите як політик. Яка ваша мета?

— Я очолюю партію «Громадянський рух України». Скорочено «ГРУ», але не плутайте з Головним розвідуправлінням. Через абревіатуру нам закидали, ніби ми — філіал Москви в Україні. Але мої слова про зламану щелепу, думаю, переконливо доводять, що це не так.

Кістяк партії складають офіцери, яких не можна купити, залякати, а можна лише вбити, бо тільки тоді вони мовчатимуть. Наших головних програмних засад лише три. По–перше, обов’язкова люстрація, очищення влади. Не можна допускати до влади таких, як Литвин, — мовляв, перебуваючи поза владою, вони виправилися. Виправлення для таких можливе лише у в’язниці після конфіскації майна. Той же Литвин, думаю, має відсидіти років 12—15, хіба за належну поведінку та гарну працю йому з часом можна буде скоротити термін. Але без права повернення у владу. Таке очищення принесе найбільший ефект, адже можливості грабувати країну в можновладців не буде.

По–друге, Україні потрібна єдина помісна церква. І третє: національна ідея. Саме ці три складові лише за півроку можуть спричинити шалений прорив у розвитку країни.

— Ви вже заявили про наміри балотуватися в президенти. З чим пов’язане це рішення і на яку електоральну підтримку розраховуєте?

— Якщо партія «Громадянський рух України» висуне мене кандидатом у президенти, то я буду балотуватися. Наразі в нас уже у 18 областях створені осередки партії.

На що розраховую? Влада повинна оновлюватися, тому, як мінімум, розраховую на те, що в наступному році ми матимемо власну фракцію у Верховній Раді — мінімум 25 депутатів.

Наразі, згідно з дослідженнями, на Черкащині ми маємо рейтинг 8%, на Запоріжжі — 5,5% тощо. Від того, як ми зможемо донести програму партії до людей, залежить рівень нашого представництва у владі. Переконаний, що в майбутньому ми зможемо вплинути на призначення достойних аполітичних людей на посади Генпрокурора і голови СБУ. Ми не обіцяємо підвищити ВВП, підняти промисловість чи сільське господарство. Але ми кажемо: це справа самих металургів, гірників, селян, а ми лише зробимо так, щоб їх не грабували, не обкладали хабарами, а давали нормально працювати.

Наприклад, днями у Василькові зайшов я в перукарню, бо в Києві стрижка коштує під 200 гривень, а у Василькові — під 30. Від власниці дізнався, що на клаптику землі біля салону вона хоче облаштувати парковку, щоб її клієнтів не штрафувала ДАІ. А від неї вимагають хабара! При цьому більшість в органі місцевого самоврядування складає БЮТ! Що це таке? Живуть, як в останній день Помпеї!

«Готовий розстрілювати власноруч»

— Оскільки ваша мета — фракція «ГРУ» в парламенті, президентські перегони ви розглядаєте лише як пробу сил?

— Щодо президентства скажу так: якщо не віриш у перемогу, не варто ув’язуватися в бій. Мельниченко і його партія на президентських виборах 2010 року переможуть!

Щоб усі чітко усвідомлювали, що буде далі, попереджаю: після перемоги ми тимчасово вводимо воєнний стан. Одразу ініціюємо внесення змін до КПК щодо відновлення смертної кари і складаємо списки тих, хто підлягатиме люстрації. Корупціонери не встигнуть утекти з України, і вже за кілька днів бюджет буде наповнений. До вищої міри покарання достатньо засудити декількох чиновників, інші сидітимуть у в’язниці. Бо корупціонера, що вже має смак надприбутків, не переконаєш не красти. Можна руку відрубати, якщо не зрозумів, — публічний розстріл на стадіоні «Олімпійський». Почнемо, думаю, з Кучми.

Військові приходять, наводять порядок і передають владу цивільним. Проведіть історичні паралелі із Шарлем де Голлем у Франції або Аугусто Піночетом у Чилі. Так, там пролилася кров, але корупція впала.

— За такі плани жорстких дій вас можуть звинуватити у підготовці перевороту військовою хунтою...

— Хто?! Я чітко кажу про демократичний шлях: внесення змін до КПК щодо смертної кари, введення військового стану. Із цими програмними засадами я йду до людей, і їм вирішувати — підтримувати нас чи ні. Якщо підтримають і ми переможемо на виборах, хто мене звинуватить? Пінчук, Тимошенко, Ахметов? Для введення військового стану та арешту покидьків, які пограбували Україну, мені вистачить кілька тисяч підпорядкованих Президенту охоронців з УДО.

І я це зроблю, я дам наказ. Буде потрібно — я особисто приводитиму смертний вирок до виконання. Я до цього готовий, і вони знають, що я на це піду. Скільки разів мене намагалися підкупити, залякати, вбити. Вдалося? Ні. Мельниченко йде далі, Мельниченко — скеля непорушна.

ДОСЬЄ «УМ»

Микола Мельниченко

Народився 18 жовтня 1966 р. у с. Западинка Васильківського району, що на Київщині.

У 1984 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у дев’ятому управлінні КДБ СРСР, що займалося охороною вищих посадових осіб. Закінчив Київське вище інженерно–радіотехнічне училище. У 1992—2000 рр. працював в Управлінні державної охорони України, дослужився до майора.

Через участь у «касетному скандалі» (несанкціоновані записи розмов у кабінетах Президента Кучми) залишив Україну; у 2001 р. отримав політичний притулок у США. Неодноразово звинувачував у різноманітних злочинах Леоніда Кучму та його оточення.

У червні 2007 р. домігся проведення слідчого експерименту у справі Гонгадзе. У грудні 2008 р. Мельниченко передав оригінали фрагментів своїх записів, що стосуються обставин убивства журналіста Гонгадзе, на території Посольства України в США слідчій групі Генпрокуратури України та європейським експертам.

Повернувся в Україну й очолив партію «Громадянський рух України», яка створена восени минулого року.

Одружений. Виховує доньку Лесю.