Учора в конференц–зал УНІАНу набилася сила–силенна журналістів. Усім хотілося «живцем» побачити телевізійну няню Віку, тобто Анастасію Заворотнюк, та почути з перших вуст про її конфлікт із першим віце–мером Києва Євгеном Червоненком. Що не поділила російська акторка з українським чиновником? Виявляється, Ялту, в якій зіштовхнулися бізнес–інтереси обох сторін. Ще з липня в курортному місті працює відкрита Анастасією та її чоловіком Петром Чернишовим льодова ковзанка «Ялта Айс». Вона розташована на самісінькій набережній Ялти і має дозвільні документи до кінця вересня. А 11–13 вересня тут же, на набережній, має відбутися традиційне щорічне авторалі, яким опікується Євген Червоненко. Так сталося, що об’єкти заважають один одному. На місці, де нині стоїть ковзанка, мають бути трибуни та сцена «Ялта–ралі 2009».

Кілька кмітливих підприємців збагнули, що коли зробити з кількох старих машин одну нову та надати їй товарного вигляду, «фарбованого лиса» можна продати за дуже непоганою ціною. Виробництво розмістили подалі від людських очей, у селі під Кременчуком, де завод пропрацював більше року. Але нещодавно пильні інспектори Державної податкової служби викрили завод, виробничі можливості якого складали до 100 авто на рік.

Як з’ясувала «УМ» із власних джерел, «жучки» добре розкуповували представники різних комерційних структур Миколаєва, Києва та інших міст України. Незаконний бізнес у Миколаєві започаткував 40–річний чоловік, який раніше проходив службу у підрозділі спеціального призначення. Офіційно він нібито займався встановленням охоронних систем та різноманітних засобів сигналізації. Але ті, кому було потрібно, знали, що саме ця людина займається збутом техніки негласного отримання інформації.

Олексій Андріяшев увійшов в історію як директор Першої київської гімназії. Окрім того, на своєму рахунку мав низку благочинних справ: опікувався незрячими інвалідами війни, займався народним просвітництвом, видавав дешеві та доступні книги, був одним із засновників Київської публічної бібліотеки, однак його особистою пристрастю було бджільництво. На початку XX століття Російська імперія віддала першість у виробництві меду та воску Америці. Утім, казав Андріяшев, віддала задурно. Саме тому вирішив, що забуту справу треба відновлювати. Для цього необхідно було впроваджувати нові технології бджільництва, розповсюджувати знання про нього серед людей. Як інформує табличка, встановлена біля його монумента, в 1902 році імператор виділив йому п’ять десятин казенної землі «на всє врємєна» для будівництва пасічницької школи. Згодом вона перетворилася на сільськогосподарський технікум, а далі на коледж екології і природних ресурсів.

Власний кореспондент «УМ» Андрій Багнюк учора по обіді повертався з міжнародного кінофестивалю, що проходить у Бердянську, й вирішив зайти на ринок за виноградом. Саме коли він розплачувався із продавцем, на його мобільний зателефонував невідомий: «Тобі все не подобається, письменнику, і суди, і платина, і земля! Не припиниш, по стінці розмажемо!». Андрій Лаврентійович одразу перетелефонував за вказаним стаціонарним номером із кодом Бердянська, але там ніхто не відповів.

Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вже почало перевірку інформації про участь керівництва кількох районних лікарень в «антиконкурентних узгоджених діях».

Нині погода поводить себе цілком дисципліновано і майже не відривається від календарного режиму. Цього вівторка ми зустріли перший день осені, за яким одразу поспішили інші осінні принади: дощі, мряка і туман. Як розказали «УМ» в Укргідрометцентрі, дощитиме в Україні до кінця тижня. Майже в усіх областях утримається волога погода, температура вдень сягатиме 22—24 градусів тепла, а вночі опускатиметься до 15.