Правоохоронці чотирьох областей (Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Закарпатської) були задіяні для визволення заручника — учня-старшокласника однієї з львівських шкіл, за якого викрадачі вимагали від батька-підприємця півмільйона доларів. Інакше погрожували вколоти заручнику смертельну ін'єкцію.
Хлопця, який повертався 16 березня о пів на десяту з підготовчих курсів університету імені І.Франка, вдарили по голові, посадили в автомобіль і вивезли у будинок біля Львова, де прикували кайданами до батареї. Щоб затриманий не проявляв активності, йому кололи заспокійливе, а годували лише печивом. Через два дні після зникнення сина батько потерпілого звернувся до міліції, яка задіяла, за словами начальника львівського Управління боротьби з організованою злочинністю Сергія Сухоноса, найкращих працівників цієї правоохоронної структури. Створивши зловмисникам «спеціальні умови», правоохоронці змусили їх після трьох днів ув'язнення відпустити хлопця на волю.
А ще за кілька годин після звільнення заручника, як розповів на брифінгу Сергій Сухонос, міліція затримала у Львові двох зловмисників, які викрали і утримували учня школи, вимагаючи викуп. За словами Сергія Сухоноса, обидва вимагачi мали до цього часу непогану репутацію, не були засуджені і не належали до злочинних угруповань. Щоправда, до викрадення школяра готувалися упродовж п'яти місяців, вивчаючи маршрути та звички сім'ї, звідки викрали дитину. До речі, викрадачі також були підприємцями, але не були знайомі з батьком потерпілого хлопця. Чи були спільники у двох затриманих, які нині перебувають у Львівському ізоляторі тимчасового утримання, з'ясовуватиме спецвідділ з розслідування важких та резонансних злочинів. Проти них же порушено кримінальну справу«захоплення заручників», і тепер їм «світить» від 7 до 15 років позбавлення волі. Сам потерпілий наразі перебуває вдома і поки що відмовився від психологічної реабілітації. У свою чергу, МВС України, наголосив Сергій Сухонос, планує розробити для батьків і розповсюдити через школи спеціальні рекомендації на випадок, не дай Боже, викрадення чиєїсь доньки або сина.