Про неписані закони «зони» здавна ходять легенди. При цьому дійсність іноді виявляється ще страхітливішою... Скоєний рік тому в одному з селищ на околиці Полтави злочин був вельми гучним у всіх значеннях слова. Бо ж своєрідне мисливське сафарі на місцевого мешканця Миколу М. тоді влаштували просто в його помешканні. Вже близько опівночі, коли господар, не підозрюючи нічого лихого, міряв кімнату кроками, випущений крізь вікно заряд картечі влучив йому в груди, завдавши тяжких поранень.
Потерпілий мав неабиякий кримінальний досвід. Та чи був той постріл відлунням якихось неформальних розборок? Відповіді на це та чимало інших запитань співробітникам карного розшуку довелося шукати цілий рік. Як з'ясувалося, з Миколою у такий жорстокий спосіб поквиталися «однокашники» по розташованій поблизу Полтави виправній колонії...
Свого часу, «мотаючи» там визначений судом термін позбавлення волі, він нібито непоштиво ставився до інших завсідників колонії, кривдив їх. Тож виставлена йому самими ув'язненими «двійка» за поведінку мала неодмінно матеріалізуватися найжорстокішим покаранням на волі. Кривднику, по суті, підписали вирок і навіть призначили його виконавця. Останнього, такого собі «ворошиловського стрільця» зі шлейфом кримінальних пригод, також полтавця, правоохоронці нещодавно затримали, зараз триває слідство.