У газонафтовому капкані

27.08.2009

Мені вже набридло читати про потребу розвивати власну газо– і нафтовидобувну промисловість, щоб позбутися нарешті енергетичної залежності від інших держав. Усі скиглення закінчуються одним — немає коштів.

А в мене вкотре виникає запитання, яке я адресував кільком виданням: а де взяли кошти Казахстан, Азербайджан, Туркменістан, Узбе­кистан, які за останнє десятиріччя різко збільшили видобуток газу і нафти? Чому Україна не візьме кошти там же? Нарешті, чому Україна не віддасть у концесію (хоча б частково) розробку власних родовищ? Тим же норвежцям, англійцям, голландцям, канадцям, американцям, бразильцям... Вибір — найширший.

Дії наших владних осіб щодо цього мені не тільки не зрозумілі, а й викликають велику підозру.

Наш уряд, а особливо його глава, не тільки не розвиває власну енергетичну базу, що є його прямим обов’язком, а й кинув напризволяще своїх розробників і успішно воює з іноземними компаніями, які хоч якось сприяють розвитку нафтогазової промисловості в Україні. Турботу про власну енергетику Прем’єр–міністр замінила регулярними вояжами в Москву, повільно, але неухильно втягуючи Україну в газонафтовий капкан.

Урядовці, члени парламенту про енергетичну загрозу — ні пари з уст.

То який висновок має зробити обиватель і провінціал? Тільки один: вищі посадовці держави особисто зацікавлені в тому, щоб національна енергетика в Україні не розвивалася. За 18 років незалежності — жодної нової свердловини! Ні газової, ні нафтової.

Мене не цікавлять розлогі міркування різних радників про те, як на нас тисне Москва. Правильно робить. Може, ми, зрештою, втямимо, що треба розробляти те, що лежить під ногами. А Москва нас ніколи не залишить у спокої. Ніколи!

В. ЗАКУТЬКО,
пенсіонер
Запоріжжя

  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>